Хроніка короля футуропрерій

20 Квітня 2018, 15:13

20 квітня 1903 року залізничний машиніст Данило Шкурупій, який працював на гілці Тирасполь—Кишинів, не знав, що у його сім’ї з’явився на світ король футуропрерій.

 

Коли настав час віддавати Жору в гімназію, Шкурупії перебралися до Києва. Звісно, синові залізничника не світила Перша київська чоловіча гімназія, де вчилися діти дворян, і він пішов у «різночинську» другу. З гімназійних часів і до кінця життя дружив з Олексієм Шимковим — матемаляром Оле Шимковим, який збирався засобами джіуфарбджитсу покласти на лопатки всіх художників світу.

 

З гімназії Жора Шкурупій потрапив у редакцію газети «Більшовик», яку тоді редагував Сергій Пилипенко. Через газету він і прийшов у літературу: в редакції познайомився з Валер’яном Поліщуком і пристав до його групи «Гроно». Серед тогочасних літераторів він був наймолодшим — йому щойно виповнилося 17 років.

 

 

Свої перші публікації Шкурупій підписував як Георгій, але шлях до Гео був неминучим. Восени 1921 року до Києва приїхав Михайль Семенко, і світ перекинувся догори дригом, а юний Жора став футуристом.

 

Це був безмежно талановитий юнак, Семенко підтримував його в усьому, а Гео так само беззастережно прийняв футуризм.

 

У 1922 році вийшла його перша збірка «Психетози», на якій гордо стояло «Король футуропрерій» і «вітрина третя». Це була перша книжка самопального футуристського видавництва Golfstrom, перше видання Асоціації панфутуристів. Реклама пропонувала «слова залізні й фарфорові келихами й танками виробництва Гео Шкурупія оптом і нарізно» в найбільших містах світу і застерігала: «Бережіться підробок!».

 

За три роки вийшло три збірки віршів. У 1925-му Шкурупій видав дві збірки прози — «Переможець дракона» і «Пригоди машиніста Хорна». Професор-літературознавець Олександр Білецький назвав Шкурупія вундеркіндом української літератури. Йому було 22 роки.

 

Читайте також: Карати не можна помилувати

 

Далі було багато. Розкол Аспанфуту і переїзд до Харкова слідом за Семенком, робота в недовговічному «Журналі для всіх», у редакції урядової газети і повернення до Києва через «квартирне питання».
Дружба-нерозлийвода з Миколою Бажаном.

ВАПЛІТЕ в Харкові. Збірник памфлетів «Бумеранг» у Києві. «Зустріч на перехресній станції». Скандал і розрив з ваплітянами. Зухвалий відкритий лист у газеті «Комуніст» і народження «Нової генерації».

Шкурупій координує діяльність київських футуристів, залучає творчу молодь, працює з письменниками й художниками.

Робота в Всеукраїнському кінофотоуправлінні редактором і сценаристом.
«Двері в день» (1929) — перший експериментальний роман в українській літературі.
«Авангард — альманах митців нової генерації». Гео редактор, автор, натхненник.
Поїздка на Далекий Схід і в Монголію.

За цей час вийшло три його поетичні книжки, сім збірок прози і три романи.

20 квітня 1934 року Гео Шкурупію виповнився 31 рік. Роботи не було. Він працював інструктором організаційного відділу в Київському облвиконкомі, у травні звільнився за власним бажанням. У листопаді вдалося влаштуватися редактором відділу «Завойовники світу» в Радіокомітеті. 3 грудня 1934 року його арештували.

1 березня 1956 року Варвара Іванівна Шкурупій написала листа:
Центральный Комитет КПСС
тов. Н. С. Хрущову

Глубокоуважаемый Никита Сергеевич!
Обращаюсь к Вам со следующей просьбой: в 1934 г. 3 декабря в г. Киеве был арестован мой муж Шкурупий Георгий Данилович 1903-го года рождения. 27 апреля 1935 г. был осужден военным трибуналом на 10 лет ИТЛ.

До сентября 1937 г. я имела с ним переписку. Последнее место его пребывания — Кемь (Кремль). Больше известий о нем не получала, несмотря на мои неоднократные запросы.
Убедительно прошу помочь пересмотреть его дело и сообщить место его пребывания.
Прилагаю копию приговора.

Короля футуропрерій розстріляли 8 грудня 1937 року в Сандармоху. Йому було 34 роки.

 

Читайте також: «Мертве море»

 

8 лютого 2018 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2018 році». Там немає Гео Шкурупія. Знаєте чому? Ювілей — це коли дата закінчується на нуль, а не на п’ять.

Сьогодні мені сказали, що у Гео Шкурупія залишилася тільки я. Я так не вважаю.
У Києві є будинок, де жив Гео Шкурупій і звідки його забрали в НКВД на Інститутську. Є колишнє приміщення ВУФКУ, де працювали майже всі київські футуристи. Пора відзначити перебування футуристів у столиці хоча б меморіальною дошкою. Адже є всі ми, хто любить короля футуропрерій, і кожен може багато зробити для його пам’яті.

Найбільше щастя — нам залишилися твори Шкурупія, що їх ми можемо читати, перечитувати, декламувати, вивчати, екранізувати, інсценізувати, насолоджуватися і просто любити.