У вівторок, 26 вересня, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіятро заявив, що усі подальші рішення Європейського союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною уряд Угорщини буде блокувати. Причиною такого рішення стало підписання президентом України Петром Порошенком закону "Про освіту", який угорський уряд нищівно критикує за статтю щодо мови викладання.
Тиждень.ua вирішив зібрати реакцію українських посадовців на відповідну заяву.
Більше мов – більше можливостей
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін написав на своїй сторінці у Twitter, що Київ працює над тим, щоб громадяни України угорського походження почувалися максимально комфортно і в ЄС, і в Україні.
"Ми працюємо над тим, щоб громадяни України угорського походження почувалися максимально комфортно і в ЄС, і в Україні", – йдеться у повідомленні.
Він також додав, що "більше мов – більше можливостей, а конструктив у діалозі дозволить зняти непорозуміння".
Угорщина хоче відвернути увагу від проблем у відносинах з ЄС
На думку заступника глави Адміністрації президента України Костянтина Єлісєєва, реакція Угорщини на ухвалений закон України про освіту пов'язана з парламентськими виборами у цій країні і бажанням відвернути увагу від проблем у взаєминах Будапешта з ЄС.
"Ці всі істеричні заяви угорської сторони пов'язані, перш за все, з парламентськими виборами в Угорщині, які відбудуться наступного року, а також з тим, що Угорщина хоче відвернути увагу від нинішніх проблем у відносинах з ЄС, зокрема, в контексті міграційних питань", – заявив він.
При цьому Єлісєєв зазначив, що Україні потрібно діяти спокійно і виважено, але при цьому не обмежувати свої національні інтереси.
"Ми має продемонструвати, що ми велика європейська нація, у нас є свої національні інтереси і у нас є свій хребет І нас на цьому шляху не зламати" – додав заступник глави Адміністрації президента.
Також Єлісєєв додав, що Україна "готова до двосторонніх консультацій, залучити експертів, щоб довести, що цей закон відповідає кращим європейським стандартам і відповідає як інтересам угорської національної меншини, так і інтересам української сторони".
Надзвичайне розчарування
Очільниця Міноствіти України Лілія Гриневич заявила, що розчарована наміром уряду Угорщини блокувати всі подальші рішення Європейського Союзу, спрямовані на зближення з Україною. При цьому закликала керівництво Угорщини вислухати аргументи України щодо статті про мову викладання.
"Мене це надзвичайно розчаровує, тому що дивно, що наші угорські партнери не можуть бути зацікавлені, щоб українські громадяни, зокрема угорського походження, також мали європейські перспективи", – сказала вона.
Гриневич переконує, що відповідний закон не порушує міжнародні зобов'язання, а Україна не має наміру закривати школи з мовою викладання національних меншин, а лише хоче розширити викладання українською мовою в цих школах. За її словами, наразі відбувається порушення прав нацменшин, коли вони, отримуючи шкільну освіту в Україні, не знають державної мови, що не дає їм можливості вступати до вищих навчальних закладів, влаштовуватися на державну службу.
"Ми проводитимемо консультації з нашими партнерами, будемо їм доводити, як буде реалізовуватися закон, показувати навчальні плани, з якими ми хочемо йти в ці школи" – зауважила Гриневич.
Україні є чим відповісти на шантаж Угорщини
Глава української делегації в ПАРЄ, народний депутат із фракції "Блок Петра Порошенка" Володимир Ар'єв вважає, що реакція Угорщини на закон про освіту – шантаж, але Україна готова до дзеркальних заходів, якщо Будапешт блокуватиме будь-які ініціативи щодо зближення України та ЄС.
"Ми по-сусідськи з ними взаємодіяли. Якщо вони не хочуть взаємодіяти по-сусідськи, наприклад, у Раді Європи, кількість українських делегатів утричі перевищує кількість угорських, і ми можемо вплинути на остаточне Рішення щодо Угорщини також. Якщо вони вдаються до шантажу, а не до спокійних переговорів, це ненадійне партнерство",- заявив політик.
Ар'єв переконує, що Україна має відповідні важелі, а зростання націоналістичних настроїв в Угорщині давно непокоїть ЄС, що б'є також по іміджу цієї країни в Євросоюзі.
При цьому він додав, що варто дочекатися висновків Венеціанської комісії щодо мовної статті закону про освіту, оскільки все, що відбувається – лише політичні змагання.
Якщо прем'єр-міністр Угорщини оголошує нам холодну війну – це його вибір і помилка
Заступниця голови фракції "Народний фронт" Вікторія Сюмар переконана, якщо прем'єр-міністр Угорщини "оголошує нам холодну війну – це його вибір і помилка". За її словами, Україна не стане членом ЄС поки не стане сильною, а зараз країна лише "вчиться захищати свої інтереси більше, ніж загравати з кимось".
"Загравання зі східним сусідом призвели до війни. І цей досвід ми зобов'язані взяти до уваги. Якщо Орбан оголошує нам холодну війну – це його вибір і помилка. Бо відверто кажучи українські дипломати мали б активніше відстоювати права українців в Угорщині, і навчання українською там за рахунок угорських платників податків в перших класах і вивчення української надалі, включно з ВУЗами", – написала вона на своїй сторінці у Facebook.
Нардеп також наголосила, що права угорців в Україні гарантують на практиці, виконуючи всі міжнародні зобов'язання, тоді як Угорщина не виконує відповідних гарантій. .
"Насправді Орбан націоналіст, який хоче аби значні території на заході України були значно більш угорськими, аніж українськими. Поганий підхід. Не дієвий. Шантаж називається", – додала Сюмар.
Подібні заяви – "передвиборча програма"
Радник міністра інформаційної політики в зоні АТО Олександр Бригинець також висловив свою думку щодо заяви Угорщини. Так, на своїй сторінці у Facebook він написав, що після відповідних рішень "мимоволі починаєш хотіти відставки такого Уряду" і що це може бути "передвиборчої програмою".
"Уряд Угорщини вирішив блокувати рішення ЄС, спрямовані на зближення з Україною. Мимоволі починаєш хотіти відставки такого Уряду (вибори у них невдовзі – у квітні, тож такі заяви, певно, передвиборчі).100%, що європейські прагнення України більш довговічні, ніж позиція якогось окремо взятого політика в якійсь окремо взятій країні", – йдеться у повідомленні.
Додамо також, що раніше Парламент Угорщини одноголосно схвалив резолюцію із засудженням українського закону про освіту, наголосивши, що він грубо порушує права угорців на Закарпатті, а до цього міністри закордонних справ Угорщини, Болгарії, Греції та Румунії заявили, що занепокоєні прийняттям в Україні нового закону про освіту й мають намір звернутися до Ради Європи і ОБСЄ. У свою чергу, для того, щоб підтвердити відсутність порушень міжнародних зобов'язань Україна готова направити до Ради Європи на експертизу мовну статтю закону про освіту.
Нагадаємо, 25 вересня президент України Петро Порошенко підписав Закон України № 2145-VІІІ "Про освіту". Так, законом передбачено, що представникам національних меншин України гарантується право на навчання в комунальних закладах для отримання освіти поряд із державною мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою.