Спецпризначенці відіграли особливу роль на початку російської агресії в Криму та на Донбасі. Не таємниця, що деякі групи спецназу перекинули на півострів для виконання певних завдань, але, не дочекавшись прямих наказів із Києва, вони були змушені покинути його.
Це тільки в американських та російських бойовиках спецназівці зображуються як супермени, а насправді вони живуть своїм простим життям серед нас.
Коли почалися антидержавні заворушення на Донбасі, інспіровані російськими спецслужбами, у країні стали вживати мобілізаційних заходів, адже та кількість вояків у Збройних силах, що була, не могла виконати завдання зі збереження суверенітету.
Група «Шелеста» 8-го полку спецназу була сформована як із контрактників, так і з мобілізованих. Вище командування повідомило своїм підлеглим, що збори триватимуть лише 10 днів і їхньою метою є просто перевірка мобілізаційного ресурсу. Неважко здогадатися, що вони суттєво розтяглися в часі. Самі ж бійці чудово розуміли, що Україна перебуває в небезпеці, тому ніхто й не виступав проти. А от уже після наказу в. о. президента України Олександра Турчинова про початок антитерористичної операції стало зрозуміло, що воювати доведеться довго й серйозно.
Група «Шелеста» структурно увійшла до 3-го загону 8-го полку спецназу. Вже багато сказано про те, що забезпечення військовиків на початку АТО було на мінімальному рівні, але спецпризначенців це ніяк не засмутило, бо все потрібне спорядження вони й так купили самі.
Читайте також: Чорнороби спецназу. Історія бойового шляху однієї з груп 8-го ОПСпП
Командир групи встановив основний принцип їхнього співіснування в межах підрозділу: вони всі друзі й рішення щодо військових операцій прийматимуть колегіально. Як показали подальші події, це відіграло дуже важливу роль.
Перед тим як вирушити в зону проведення АТО, спецназівці пройшли виснажливу підготовку, на якій, зокрема, вправлялися в стрільбі, працювали з картами, встановлювали власну агентурну мережу.
Оскільки загроза наступу російських військ була можлива не тільки з Криму, а й уздовж всього кордону, група «Шелеста» вирушила до міста Прилуки. Тут вона розташувалася в покинутій частині ППО й почала виконувати свої завдання вздовж кордону Чернігівської та Сумської областей. Головним було визначити точки можливих ударів російських військ. І хоча про це не прийнято говорити, провокацій з боку російських військових було чимало.
Початок АТО
Після виконання цього завдання бійцям повідомили, що потрібно готуватися до відправки в зону АТО. Через деякий час їм наказали прибути до Ізюма Харківської області, де на той час розташовувався штаб АТО. По прибуттю дістали наказ забезпечити безперешкодний проїзд ешелонів техніки ЗСУ Краматорська. Щоб виконати це завдання, спецназівцям довелося проїхати через підконтрольну бойовикам територію. Основною проблемою, проте, виявилися карти території Донецької області — вони були застарілими й радше заплутували, ніж допомагали. Незважаючи на певні складнощі, спецпризначенці виконали свою роботу, перевіривши платформи для розвантаження техніки, а також залізничне полотно на наявність закладки вибухівки й можливість механічного переведення стрілок. Водночас розвідники бойовиків уже посилено шукали «натовських диверсантів», які просто в них під носом проводили цю операцію.
Розгортання війни на Луганщині
Після цього до них приїхав комбат і всі вони знову вирушили до Ізюма. Навіть не встигнувши відпочити, група «Шелеста» та інші групи 8-го ОПСпП дістали новий наказ — здійснити марш колоною сил АТО в село Оріхове Старобільського району Луганської області.
Відразу хочеться підкреслити, що російські спецслужби руками місцевих зрадників намагалися розхитати північні райони області, сюди постійно приїжджали лідери бойовиків, але населення масово їх не підтримувало.
Читайте також: Як готують фінський спецназ
Тільки-но колона українських військ виїхала за Куп’янськ, бойовики з банди Мозгового відразу покинули Сватове. Коли прибули в Оріхове, бійці провели розвідку найближчих населених пунктів, адже було зрозуміло, що в бойовиків тут багато інформаторів, тож можна було очікувати збройних провокацій. У цьому селі спецназівці зустрілися з розрізненими підрозділами добровольчого батальйону «Айдар». Освоївшись, група «Шелеста» разом із двома іншими групами 8-го ОПСпП вирушила на розвідку до Станиці Луганської, щоб відстежити ситуацію на цій ділянці українсько-російського кордону.
Оскільки, не знаючи всіх місцевих доріг, пересуватися підконтрольною бойовикам територією було небезпечно, спецназівці, щоб уникати блокпостів сепаратистів, узяли собі на допомогу двох місцевих трактористів. На кордоні вони помітили близько 40 російських військових вантажівок. Зібравши всю необхідну інформацію, командир групи відпустив трактористів, котрих уже шукали бойовики, які зрозуміли, що в їхньому тилу діє група українських військових.
Дорогою на базу перед спецназівцями несподівано винирнула «Нива». Вони зрозуміли, що так їх «ведуть» до засідки, де й спробують захопити, тому вирішили діяти на випередження. Суттєво пришвидшившись, заскочили зненацька бойовиків у «Ниві», які після зупинки відразу здалися.
Але то був тільки початок, адже очевидно, що командири сепаратистів шукатимуть своїх захоплених підлеглих. Обережно пересуваючись «автобанами» Луганщини, зупинилися на дорозі, щоб узгодити подальші дії та прокласти новий маршрут. Доки командири радилися, особовий склад груп зайняв кругову оборону. Несподівано вилетіли «Жигулі», розвернулися в протилежний бік і зупинилися. Два командири та оперативний офіцер підполковник N почали спускатися вниз до автомобіля, аж раптом задні дверцята «Жигулів» відчинилися й звідти пролунала автоматна черга.
Авто рвонуло в бік лісосмуги, бійці відкрили вогонь на ураження, але «Жигулі» зникли з поля зору під стовпом пилу. Переслідувати їх не було жодного сенсу. По-перше, то могла бути провокація, щоб заманити групи в засідку, тим більше на контрольованій бойовиками території. По-друге, було поранено одного з командирів групи, якому санінструктор «Шелеста» надав кваліфіковану медичну допомогу. Пізніше виявилося, що це зберегло йому ногу.
Читайте також: Як сформувати ефективний спецпідрозділ
Було прийнято рішення викликати «вертушку» для евакуації пораненого. Екіпаж Мі-8 знав, що спецназівці перебувають у квадратах, які контролюють сепаратисти, тому «Шелесту» було віддано наказ рухатися в бік найближчого українського блокпоста, де гелікоптер зможе здійснити посадку й забрати пораненого.
У спецназі про такий наказ кажуть «пропетляти» (не плутати з політичним забарвленням цього слова), бо до найближчого блокпоста було близько години їзди.
«Шелест» і командири інших груп розібралися в ситуації та, оцінивши поточну оперативну обстановку, змогли вчасно доставити свого бойового побратима в точку евакуації — на блокпост, де вже чекав гелікоптер, який доправив його до шпиталю.
Продовження буде