Будівництво для прокурорів
7:30 ранку, літо, субота. Згідно із законодавством, починати "гучні" роботи можна не раніше 10 ранку. Але будівничі від прокуратури працюють повним ходом – повітрям шириться гуркіт. Біля КПП на об'єкт стоїть зо два десятки чоловіків. Чекають, доки їх пустять за двометровий паркан. На горі, між поверхами, ще не закритими склом, видно іскри від роботи зварювальних апаратів.
Кореспондентів Тиждень.ua зустрічають місцеві активісти. "Уявіть, і так вже кілька місяців поспіль. ми не можемо нормально виспатися. Скаржились і в ГПУ, і президенту – все марно, далі слів не зайшло", – скаржиться Вікторія, жителька одного з будинків.
"Вони працюють цілодобово, навіть у вихідні та свята. Одна зміна завершує роботу приблизно об одинадцятій-дванадцятій вечора, десь о другій починає наступна. Поспати можна зо 3 години. А уявіть, у людей діти!", – додає її подруга Стелла.
Активістки також показують листи з написаними скаргами й відписки на них. Останні не відрізняються оригінальністю й зводяться до однієї-єдиної фрази – описані порушення (щодо нічного будівництва – Ред.) не знайшли свого підтвердження.
В процесі спілкування обходимо бетонний паркан. На годиннику 8 ранку. Роботи лише набирають обертів – більше будівельників, до входу приїжджають машини з бетоном. Зупиняємося на дитячому майданчику. Над головою неквапом проповзає стріла будівельного крану.
"Раніше тут грали діти, – пояснює Стелла, – а тепер дітей страшно випускати. Надвечір тут сміття лежить будівельне".
Робимо кілька фотографій. Чоловіки в касках та жилетах, які до цього перегукувались на "вєліком і могучєм", помічають нас, машуть в об'єктив руками й зникають десь за арматурою. Екскурсія місцями будівельної слави ГПУ продовжується. На черзі – найбільший експонат – будинок на вулиці Різницький 11б, так звана "сталінка".
Як пояснюють жителі будинку, до моменту початку будівництва ГПУ у "сталінці" зробили ремонт, слідів котрого вже не видно. Натомість через весь фасад, під дах, тягнуться, мов змії, тріщини, розриваючи цегляну кладку та обплутуючи віконні рами.
"Будівельники нам розповідають, що вони не винні. Мені взагалі сказали, що це з моєї вини тріщини з'явилися. А вони (будівельники) ніби нам фундамент укріплювали!", – з обуренням розповідає Зинаїда, одна з мешканок "сталінки".
Заходимо всередину. Виявляється, тріщини розбили дім не лише ззовні, але й всередині. Заглядаємо в першу-ліпшу квартиру. Хазяйка показує залишки ремонту на кухні: стіни в кутку розходяться в різні сторони, зі стелі відвалюється гіпсокартон. Жінка розповідає, що на першому поверсі завдану шкоду не так видно. Пропонує піднятися до сусідів. На кожен з поверхів.
Що вище, то більші й ширші тріщини. У коридорах їх позаліплювали вапном. Місцеві пояснюють – це "маячки", які мають бути своєрідними детекторами і вказувати на розширення розривів у стінах. Якщо ж придивитися, видно – вапно як мінімум тричі накладали шар поверх шару.
"Дивіться, – показує рукою молода мама Євгенія на стелю, – кілька днів тому згори впав добрий шмат вапна з цементом. Добре, що нікого не було. Ми кілька відер сміття після цього винесли". Жінка запрошує до себе в квартиру.
Тут результати будівництва видно всюди. Чорні лінії тягнуться вздовж стін на горище. З-за вікон чутно нецензурщину від будівельників. На перший погляд, відстань від фасаду дому до будівельного паркану – 2-3 метри. До самої новобудови – максимум 10 метрів. Молода мама пояснює, що діти вночі через шум з будівництва сплять погано. Щойно засинають – їх будять нещадним гуркотом. Жінка вже й не намагається скаржитися – каже, сенсу немає. Просто переселила дітей до іншої кімнати, де тихіше.
Місцеві також розповіли, що вже кілька місяців намагаються потрапити на прийом до людини, що відповідає за будівництво – заступника керівника управління ГПУ Петра Шаганенка. Однак марно.
Як скаржитися в ГПУ
Перший візит Тиждень.ua до Генпрокуратури щодо нічного будівництва, який був у липні, вдалим важко назвати. За 4 години чесного очікування поспілкуватися з жодною людиною, крім охоронця, так і не вдалося. Останній постійно говорив, що "про вас повідомили, обіцяли зустріти, чекайте".
Наступний візит відбувся у серпні. Цього разу ми намагалися потрапити саме до Петра Шаганенка. У приймальні громадян дізналися номер телефону (як внутрішній, так і міський) і спробували хоча б по телефону поговорити. При дзвінку на міський номер трубку взяв чоловік, який на уточнююче запитання, чи справді він є Шаганенком, відповів ствердно. Однак, почувши чарівні слова "будівництво" й "журналіст", чоловік кинув слухавку. При наступному дзвінку все той же голос, який представився Шаганенком, відказав, що ми "помилилися номером". На подальші дзвінки взагалі ніхто не відповідав.
Третій, і останній раз, ми завітали до Генпрокуратури наступного дня. Вже з місцевими жителями. Оформили все, як годиться – зареєструвалися у книзі відвідувачів, отримали щось на зразок "талонів" для візиту й заходилися чекати.
"Знаєте, а минулого разу ми його ледь не цілий день чекали, – розповідає Вікторія, одна з активісток, – а він до нас вийшов надвечір".
На диво, сидіти довелося не довго – всього лише 20 хвилин. До нас з глибин прокуратури вийшов чоловік на ім'я Ігор Чухрай, який представився відповідальним за звернення громадян. Він уважно вислухав скарги місцевих жительок, яких на момент візиту було двоє, і запросив їх до себе в кабінет. Коли ж через металодетектор спробував пройти і кореспонент Тиждень.ua, охорона попросила зачекати у холі приміщення. За кільканадцять хвилин журналіста пропустили в кабінет – після здачі охоронцям фото-, відео- та аудіофіксуючих пристроїв.
"Вплинути на будівельників я не можу, я лише за звернення відповідаю. Вірите – сам так півроку жив, коли поряд з моїм будинком зводили висотку по ночах", – поділився горем пан Чухрай. – «Тому вас і не запрошували – не хочеться одного дня побачити, що я начебто даю якісь коментарі з приводу будівництва", – пояснив чоловік.
Через певний час він запросив до свого кабінету компетентного і відповідального, себто пана Шаганенка. Але цього разу пресу на зустріч таки не пустили. Все спілкування відбувалося за кількома зачиненими дверима. Час від часу з кабінету лунали крики «відповідального», який у спішному порядку прописував профілактичні "нагоняї" своїм підлеглим.
"Що?! Так ви мене обманювали! Ви ж казали, що скарг немає!", – праведно гнівався відповідальний за будівництво.
"Складається враження, ніби він спеціально влаштував це показове покарання. Ми йому не віримо", – пізніше поділилися враженнями місцеві.
Після напруженого з'ясування стосунків пан Шаганенко роздав візитеркам номер свого мобільного телефону і запропонував телефонувати йому зі скаргами, якщо раптом будівельники знову почнуть нічні роботи. Крім того, він також сказав, що "гучних" робіт вночі не виконуватимуть, а під час зварювання ставитимуть спеціальні щити, аби людей не будило світло.
А наступного дня кореспонденту Тиждень.ua подзвонили – вночі знову будували, і досить гучно і яскраво, не зважаючи на обіцянки.
Дім, який зводить ГПУ
Власне, що ж за будівлю зводить собі Генпрокуратура?
Офіційна причина, з якої прокурорам знадобився новий будинок – нестача приміщень.
Згідно з останніми даними (від 12 липня 2012 року), Генеральна прокуратура України за результатами проведеного тендеру уклала угоду з компанією "Укратоменергобуд". Згідно домовленості, компанія має зайнятися третьою чергою "реконструкції з прибудовою адміністративного будинку" за адресою вул. Різницька 13/15. Це і є та сама "стаханівська" новобудова. Вартість лише цієї угоди склала більше 46 мільйонів гривень. У проекті будівництва – висотка, що складаєтсья з двох блоків: 9 і 14 поверхів. Компанія, згідно договору, має виконати роботи до кінця поточного року.
Більш ніж за півроку до цієї угоди була укладена інша, сумою в майже 94 мільйони гривень. На додачу, «Укратоменергобуд» мала виконати проектні роботи вартістю в майже 6,5 мілйонів гривень. Вищенаведені дані були оприлюднені у "Віснику державних закупівель".
А тепер найцікавіше: офіційної інформації про тендер на першу чергу будівництва немає. Тобто жодних даних про виконавця, вартість робіт, тип робіт. Відтак, спираючись лише на оприлюднену інформацію, можна сказати, що вартість укладених угод сягає більше 146 млн грн.
Перший же тендер провели у травні 2011 року. Тоді була взята до уваги пропозиція того ж таки "Укратоменергобуду" вартістю в майже 313 млн. Згідно з інформацією вітчизняних ЗМІ, у проекті будівництва хмарочосу для прокурорів передбачили зимовий сад та модний віднедавна вертолітний майданчик. Згодом, правда, прокуратура запевнила, що відмовилася від цього.
Зведення будівлі починалося непросто – з котловану, який вирили будівельники, час від часу текла вода. Місцеві навіть встигли зробити кілька фото. Згодом, як пояснили все ті ж місцеві, для вирішення «водної» проблеми запросили священника, аби той освятив котлован. Фото з цієї події – привід для гордості сусідів ГПУ.
Вже після освячення будівництво набуло справді стаханівських темпів. Робітники працювали на прокуратуру і вдень, і вночі, порушуючи норми законодавства. В результаті маємо засклену сталеву коробку у 14 поверхів висотою, всередині котрої тривають, судячи з усього, оздоблювальні роботи.
Дім, який зруйнувало ГПУ
Поряд з новобудом, за адресою Різницька 11б, стоїть вищезгадана "сталінка", яка наразі перебуває в аварійному стані. Після нашого із мешканцями будинків візиту в прокуратуру була призначена спеціальна комісія, яка мала б оцінити стан будинку та видати мешканцям свій вердикт. Комісія таки справді навідувалася до "сталінки". У серпні. Нині початок жовтня. Жодних документів, які б свідчили про аварійність чи не аварійсність, мешканцям не надали.
Обслуговуванням будинку займаєтсья КП "Липкижитлосервіс". Тиждень.ua ще у липні намагався отримати інформацію щодо загального стану будинку й уточнити інформацію щодо укріплення фундаменту. Однак головний інженер КП повідомила, що у компанії не володіють такими даними. Що ж до укріплення фундаменту – то про це представник "Липкижитлосервіс" вперше чула.
Кілька наступних дзвінків були зроблені вже у жовтні. Вони стосувалися того самого документу, який мав пролити світло на стан будинку на Різницькій 11б. На превеликий жаль, застати компетентну з цього питання людину, того самого головного інженера, не вдалося: кілька разів нам повідомляли, що інженер поїхала на нараду (востаннє – з приводу майбутнього опалювального сезону). Мешканці ж будинку розповідають, що також кілька разів навідувалися в офіс "Липкижитлосервіс", однак жодних документів, складених за результатами проведеної перевірки, їм не надали. Жителі дому побоюються, що їх помешкання просто знесуть.
"Це може бути банальним захопленням землі. Вони (Генпрокуратура – Ред.) зруйнують наш будинок, а потім зведуть на цьому місці собі щось інше", – скаржаться люди.
Власне, мешканці "сталінки" не вірять у вирішення ситуації. Про це можуть свідчити, наприклад, повідомлення про продаж квартир в аварійному будинку. Більшість із них з'явилися влітку 2012 року. Власники помешкань пропонують придбати житло за сотні тисяч доларів. І навіть з предметами інтер'єру. Окремі продавці запевняють – будинок після капітального ремонту, розташований у тихому дворі на Печерську. Хоча, зважаючи на те, що за півроку не продали жодної квартири (оголошення досі актуальні), бажаючих стати сусідами новобудови ГПУ немає.
P.S. Імена мешканців будинків змінено.