Народний депутат Юхим Звягільський ще на початку 90-х років був на Донбасі лідером донецьких сепаратистів, і саме на хвилі протестів переїхав згодом до Києева. Про це пише в черговому числі "Українського тижня" журналіст Денис Казанський.
"На референдумі 1991 року з економічних міркувань шахтарі проголосували за незалежність України. Досі цю підтримку представники патріотичних сил розцінюють як сплеск національної свідомості, однак трудівниками рухав зовсім не патріотизм, а бажання не годувати зайві роти", – пише Казанський, розмірковуючи про витоки донецького сепаратизму.
Як відомо, після розвалу СРСР процвітання так і не настало, економічна криза кінця 1980-х змінилася труднощами початку 1990-х.
"У 1993 році в краї знову почався масовий страйк, і цього разу шахтарі знову зажадали регіональної самостійності, тільки вже від Києва. Як і 1989 року, вони були переконані, що годують дармоїдів. Тільки тепер об’єктом невдоволення стали не народи Середньої Азії та москвичі, а населення Західної України й кияни", – нагадує експерт.
"Одним з організаторів страйку став Юхим Звягільський, який уміло маніпулював шахтарською лавиною і паралельно переконував владу, що допоможе залагодити конфлікт", – пише Казанський.
За його словами, на хвилі протестів Звягільський переїхав до Києва і обійняв посаду першого віце-прем’єра. В цілому, пише автор, саме завдяки діям Звягільського вдалося поступово погасити пожежу, при цьому політичні вимоги щодо регіональної самостійності Донбасу так і не було задоволено.
Матеріал "Витоки донецького сепаратизму" повністю читайте в черговому числі журналу "Український тиждень", №51.