Зокрема, як зазначає Красовська, підозрюваний Віктор Сукачов на досудовому слідстві давав зізнавальні свідчення, на яких, хоч і не досить впевнено, та все ж розказав про технологію виготовлення вибухівки, зізнався, що він скоїв вибухи у Харкові та Запоріжжі у жовтні 2011 року, та у Дніпропетровську в листопаді 2011-го та квітні 2012-го разом зі своїм товаришем Віталієм Федоряком. Ознайомившись із обвинуваченням ще на стадії досудового слідства, він висловив думку, що низка фактів у ньому підтасовані, суперечливі показання Федоряка вважаються достовірними, а невинуваті Просвірнін і Рева притягнені до відповідальності. У суді Сукачов своїх свідчень ще не давав. Провину визнав частково.
Водночас, Віталій Федоряк у суді повністю підтвердив свої свідчення, дані на досудовому слідстві. Розповів, що допомагав Сукачову у виготовленні вибухівки, але не обізнаний з технологією. При цьому виготовлення бомб відбувалося переважно у нього вдома. Він стверджує, що допомагав Сукачову в роботі з комп’ютером, шифруванні його інтернет-переписки. За його словами, він кілька разів саботував приведення в дію вибухових пристроїв, та ніяк не пов'язаний із вибухом у центрі Дніпропетровська, який у листопаді 2011 року забрав життя фіндиректора приватної компанії Юрія Гібриченка. Федоряк стверджує, що із Сукачовим він товаришував, Просвірніна знає «шапошно», Реву вперше побачив на допитах в СБУ. Свою провину визнав повністю.
Лева Просвірніна обвинувачення визнало спільником, стверджуючи, що він допомагав Сукачову у перевезенні вибухівки, а також через свою фірму намагався заробити на терактах – пропонуючи органам влади встановлювати захисне обладнання на підприємствах з метою посилення безпеки в умовах підвищеної терористичної загрози.
«Через вісім днів після затримання Просвірнін підписав явку з повинною, де йдеться, що своєї вини він не визнає й участі у терактах не брав, проте чув слова Сукачова, які нібито натякали на його наміри здійснювати вибухи. Просвірнін стверджує, що Федоряка бачив кілька разів у компанії Сукачова, але контакт не підтримував. Із Ревою знайомий через дружбу їхніх батьків, не спілкувався. У суді вини не визнав, стверджує, що обвинувачення надумане, а явку він підписав під психологічним тиском слідчих», – сказано в статті.
Водночас, обвинувачення стверджує, що четвертий підозрюваний, Дмитро Рева, за вказівкою Сукачова, спостерігав за наслідками вибухів і мав передавати цю інформацію Сукачову. Свою вину Рева не визнав ні на досудовому слідстві, ні в суді. У свідченнях пояснив, що випадково опинився у центрі міста, коли пролунали вибухи, оскільки мав оплатити кредит у банку. За його словами, у той день він не телефонував Сукачову.
Проте, як зазначає Красовська, обвинувачення видає за обмін інформацією між «терористами» коротку sms-переписку Реви із Сукачовим, де останній запитує, чи ніхто не постраждав із їхніх спільних знайомих.
«У відповідь Рева надіслав: «Та вроде бы». Після чого надійшла sms Сукачова: «Адов ад. У нас тоже все Ок». Як стверджує Рева «Адов ад» – типові для Сукачова слова, які обвинувачення намагалося трактувати як назву терористичної операції. Телекомпанія сумнівної репутації навіть зняла однойменний фільм, показавши, як доблесні правоохоронці сумлінно розслідували теракти і таки впіймали терористів. У розпорядженні авторів фільму дивом ще до завершення досудового слідства опинилися матеріали справи, зокрема й відео слідчих дій. Але такі обізнані журналісти чомусь майже нічого не говорять про єдиного, хто повністю визнав свою провину – Віталія Федоряка. 2 квітня Шевченківський райсуд Києва визнав, що цей фільм містить недостовірну інформацію стосовно Реви», – йдеться у статті.
«За заявою Дмитра Реви прокуратура Дніпропетровської області здійснила розслідування стосовно представників слідчої групи, які проводили у нього обшук і сфальсифікували доказ його причетності до терактів. Розслідування підтвердило, що дзвінок, який став підставою для його арешту, насправді здійснив не він, а оперуповноважений СБУ з його телефону. Проте прокуратура вважає, що правоохоронці закону не порушили», – пише Красовська.
Нагадаємо, що 27 квітня минулого року у Дніпропетровську в урнах вздовж центрального проспекту сталися чотири вибухи, в результаті яких постраждала 31 особа.
У червні Генеральна прокуратура заявила про затримання чотирьох чоловіків, підозрюваних у скоєнні вибухів у Дніпропетровську. За офіційною версією, мотив їх дій був корисливий: вони вимагали $4,5 мільйони.
Детальніше читайте у статті «Рік після терактів у Дніпропетровську: суперечливі зізнання, PR силовиків і загадкові родичі у прокуратурі»