«Така можливість обумовлена тим, що ні Конституція України, ні Закон «Про вибори президента України» чітко не визначають, що мається на увазі під терміном «проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років», – зазначив він.
Як зауважує юрист, формально будь-які норми Податкового кодексу безпосередньо не можуть регулювати відносини, пов’язані із виборами президента. І нагадує, що вимоги до кандидата на пост президента визначені ст. 103 Конституції та ст.9 Закону «Про вибори Президента України», згідно з якими «президентом може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, володіє державною мовою і проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років».
«Однак, якщо виникне судовий спір з проводу тлумачення зазначеного терміну (наприклад, якщо ЦВК відмовить зареєструвати Віталія Кличка на пост кандидата в президенти, мотивуючи це відсутністю факту проживання в країни протягом останніх 10 років) трактування того, що таке «проживання в Україні…» в розумінні ст..9 ЗУ «Про вибори президента України», буде здійснювати суд», – пояснив він.
«Якщо суд дійде висновку, що норми, які містяться в законі про податкові зміни, регулюють подібні поняттю «проживання в Україні протягом останніх 10 років» відносини, він може їх застосувати. Не виключено, що суд, дійшовши висновку, що Кличко має право постійно проживати у Німеччині, може зробити також і висновок, що за таких обставин він (Кличко) вважається таким, що не проживає в Україні», – зауважив юрист.
Однак, на погляд Сидоренка, в разі виникнення такого спору, суд мусить керуватися іншими нормами, що вже «давно» містить Податковий кодекс.
Зокрема, як нагадує юрист, згідно підпункту 14.1.213 ст. 14 ПКУ резиденти, зокрема, – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, зазначає Сидоренко, вона вважається резидентом, якщо "така особа має місце постійного проживання в Україні. Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні".
«У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року. Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності», – каже юрист.
«Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України. Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи», – трактує Сидоренко.
Нагадаємо, 24 жовтня Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків. Ініціатори законопроекту – Кабінет Міністрів. Після прийняття законопроекту трибуну Верховної Ради заблокували депутати-опозиціонери.
Згодом вони пояснили, що у законопроекті містилися дві поправки, які можуть завадити лідеру УДАРУ Віталію Кличку балотуватися на виборах президента України у 2015 році.
Мова йде про статтю 170 кодексу, яку Рада доповнила абзацом: "У випадку, якщо особа має право постійного проживання на території іноземної країни, вона вважається такою, що не проживає в Україні".