Реванш у мовній царині, не кажучи про цілу гуманітарну сферу, де останніми роками спостерігався суттєвий прогрес, не тільки можливий, а й високоймовірний. Про це у своїй колонці на сторінках Тижня пише Юрій Макаров.
«Це може означати, зокрема, недотримання на практиці певних обмежень, передбачених Законом № 2704-VIII («Про забезпечення функціонування української мови як державної», – Ред.) , і незадіяння закладених у нього позитивних механізмів, а відтак повернення до стану кінця 2013 року, що буде нехай не катастрофою, але черговим випробуванням», – попереджає він.
Так само, зауважує він, доводиться передбачити й падіння символічного статусу державної мови, бо останнім часом мовою політичних еліт, за поодинокими винятками, стала саме українська, і це мотивувало громадян, які розраховували на соціальні ліфти, сприймати її як складову успіху. Серед наразі умовних представників нинішньої адміністрації включно з першою особою кількість україномовних демонстративно менша, що, ймовірно, стане сигналом для майбутніх кар’єристів: «можна не паритися».
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»