«Можна згадувати міста, де якість життя не постраждала через їхній почесний і обтяжливий статус: Амстердам, Відень, Страсбург, найсвіжіший приклад –
Берлін після об’єднання Німеччини й повернення йому столичної ролі. Є ще один прецедент, що мав би стати викликом для країни, яка вагається між першим і третім світом: це Богота, столиця Колумбії», – пише Макаров.
На його думку, їх усі об’єднують «збережений історичний центр, досконала інфраструктура, раціональне зонування, наявність культурних майданчиків – і, до речі, практична відсутність кварталів дешевих багатоповерхівок, які пов’язуються із «соціально нестабільним середовищем»».
«Але водночас усім їм притаманні вельми приваблива інвестиційна атмосфера (а отже, й ділова активність) та інтенсивне культурне життя. Невже такий збіг – випадковість?», – розмірковує публіцист.
«В ідеалі Київ згодом мав би стати саме таким містом, з огляду на кількість пам’яток, фантастичної якості залишки старої забудови, рідкісний ландшафт і
пам’ять про колишні затишок, красу, блиск та елегантність», – вважає Макаров.
Детальніше про це читайте у статті Юрія Макарова «Київ у фокусі» у «Українському тижні» №29.