«Головне, що українці, на відміну від своїх двоюрідних братів, схоже, таки знайшли альтернативну форму бунту – не «бєссмислєнного» і не «бєспощадного». В умовах непевності країна не показує жодних ознак розповзання, хоча центр спротиву ніяк не може адміністративно впливати на ситуацію, бо не має жодних реальних важелів, усе тримається на свідомості, здоровому глузді та авторитеті – не окремих лідерів опозиції, а Майдану загалом», – пише він.
Разом з тим, громадськість не повинна дати себе обдурити, переконаний Макаров.
«Небезпечне й двосічне гасло люстрації в жодному разі не може бути відсунуте на другий план, а всі винні в репресіях включно з провідними емісарами «Межигір’я», відповідальними за зловживання владою (громадяни Колесніков, Тулуб, Пеклушенко, Кернес та інші), занесені на чорну дошку з подальшим притягненням до кримінальної відповідальності», – вважає Макаров.
Більше читайте у статті Юрія Макарова «Україна: розчаклування» читайте у №5 «Українського тижня»