Юрій Макаров: До вересня в ментальному просторі нації пануватиме пофігізм навпіл з роздратуванням, а потім настане протверезіння

2 Липня 2020, 14:31

В Україні ми бачимо наочну демонстрацію того, як ментальність і побутові звички визначають сценарії розвитку катастроф. Приблизно до вересня в ментальному просторі нації пануватиме пофігізм навпіл з уже звичним роздратуванням на все й на всіх, а потім настане протверезіння в буквальному й переносному сенсах. Таку думку у своїй авторській колонці на сторінках Тижня висловив Юрій Макаров.

 

По-перше, за його словами, українці усвідомлять нарешті, що вони не мають держави. Поліція є, податкова є, аудитори є, навіть суди є, а держави немає. Ну хіба що от Пенсійний фонд, тут нічого не скажу. Ідучи за італійською моделлю блокування епідемії, з обмеженнями, штрафами та затриманнями купальників, Кабмін разом із місцевими адміністраціями не те що не подбали про подушки безпеки для працівників, а навіть не почухалися. Рятування потопаючих — справа рук самих потопаючих, якщо це не в гідропарку — вісім поліцейських на одного пляжника.

 

По-друге, попереджає Макаров, напередодні виборів 25 жовтня активізуються гасла регіонального не суверенітету, а якоїсь іще додаткової самостійності, незалежності від центру.

 

«Інакше кажучи, чекайте зміцнення влади регіональних баронів, не обмеженої практично нічим, навіть скандалами загальнонаціонального масштабу, бо, як відомо, в усіх скандальних конфліктах перемагає той, у кого міцніші нерви. Ось у Херсоні до Мангера хоча б дотягнулися, а в Одесі стрілки як перевели на Стерненка, так і досі не відпускають, про 200 днів Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь мовчу взагалі, тут нема слів. Тобто зміцненню баронів та олігархів не загрожує геть ніщо», — пише він.

 

По-третє, за словами Макарова, варто чекати активізації холодних і гарячих провокацій з боку країни «Бабиєщьонарожают». У них Путін обнулився, у них віра в Бога й захист історичної правди, а нафта в мінусі, треба ж буде їм чимось зайнятися.

 

«Підіб’ємо підсумки: 1) центру немає; 2) барони зміцнилися; 3) «запоребрик» казиться; 4) його місцеві посіпаки почуваються не те що безкарно, а суперкомфортно». Й ось на цьому тлі зустрічаємо другу хвилю COVID-19, а вона буде з осені неминуче, до Нострадамуса не ходи» , — наголошує він.

 

Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»