Цьогоріч міжнародний художній форум сучасного мистецтва – 54-та Венеціанська бієнале – вразила масштабністю та ідейністю інсталяцій, а також кількістю країн-учасниць, яка щороку збільшується. Цього разу вона презентувала 89 національних павільйонів, встановивши новий рекорд (попередній датується 2009 роком, коли брали участь 77 країн)
Цетральним став проект ILLUMInations, що перекладається як «ілюмінації». Його куратором була відомий швейцарський мистецтвознавець, головний редактор журналу Parkett, Біче Курігер. ILLUMInations – це гра слів, що водночас означає і світло, і просвітлення, і космічну тематику. Особливого значення тут набуває друга половина слова – nations, що означає «нації», тим самим наголос робиться на їхній взаємодії.
Під знаком світла і розміру
Дійство вкотре підтвердило космічну безмежність людської уяви та її проявів. Німецький художник, один із найяскравіших постмодерністів Урс Фішер на Венеціанській бієнале представив серію скульптур у вигляді гігантських свічок, гніт яких був запалений в день відкриття виставки. Три скульптури – «Невідомий», «Викрадення сабінянок» (копія скульптури італійського майстра ХVI сторіччя Джамболоньї) та «Крісло» – це неймовірні витвори мистецтва, що перетворені на свічки. Горітимуть вони до 27 листопада, допоки триватиме експозиція. При цьому віск протягом кількох місяців стікатиме зі скульптур, змінюючи їх, доки вони не перетворяться на гірки парафіну, в яких ніхто вже не розпізнає первісний задум. Але саме цим Урс Фішер хоче показати, що мистецтво змінюється з часом, й жоден витвір мистецтва не може бути абсолютом.
Китайський художник Song Dong створив інсталяцію, де розглядається минуле, нинішнє та майбутнє Піднебесної. Основною частиною Para-Pavilion є лабіринт зі старих меблів європейського виробництва: шаф, трюмо, секретерів, які були в моді ще до того, як у Китаї заснували власне виробництво. Song Dong запропонував іншим митцям, роботи яких представлені на форумі, на знак відкритості Китаю перед світом, використати один із елементів цього лабіринту в художніх цілях. Навколо постмодерністського лабіринту встановлено архітектурні форми, притаманні старому Китаю: невеличкі дерев’яні будиночки, пагоди. Метафора Старого світу, який все ще тримає свої позиції й оточує острівки, на яких будується Новий Китай, Китай Майбутнього.
Брати-художники Майк і Дуг Стерни запропонували увазі гостей заходу незвичайну інсталяцію під назвою Big Bamboo. Величезна безформна структура, що заввишки сягає 20 м, встановлена на березі Великого каналу у Венеції. Нею можуть гуляти всі охочі, адже від самого низу й до верху прокладені сходинки та доріжки. Окрім того, є тут і кілька майданчиків із розкиданими подушками, де можна перепочити, споглядаючи принади Венеції. Так само, як бамбук на день виростає на кілька метрів, так і інсталяція Big Bamboo збільшується щоденно. Брати Стерни разом із бригадою висотних монтажників щоночі роблять її вищою. На їхнє переконання, мистецтво подібне до бамбуку – воно може рости, змінюватися, й при цьому залишатися міцним і надійним. Для створення інсталяції було скріплено понад дві тисячі стеблин бамбука, як свіжозрізаних, так і тих, що вони використовували у своїх роботах раніше (скажімо, бамбукова інсталяція на даху Метрополітен-музею. – Авт. ). Ці старі меблі вони називають «стебловими клітинами», з яких народжується їхня творчість, а самі інсталяції – символом трансформації сучасного мистецтва.
В експозиції корейського павільйону представлено 14 робіт від сучасних південнокорейських майстрів. Три з них належать художнику Lee Yongbaek. Ідея серії робіт Angel Soldier в тому, що навіть серед мирних та безпечних речей подеколи можна проґавити небезпеку. Вовк часто ховається в овечій шкірі, й цього ефекту маестро досягає створенням воєнного камуфляжу, прикрашеного квітами. Дві інші роботи під загальною назвою Pieta зображають людиноподібні фігури. У першій –«Самокатування» – одна фігура б’є іншу, повністю ідентичну з нею. В другій, під назвою «Самосмерть», одна істота тримає другу на руках, уважно спостерігаючи, як та помирає. Третя робота Lee Yongbaek – це Plastic Fish (пер. «пластикові риби». – Авт.), у якій різнобарвні рибки-приманки символізують рокову спокусу, що приховує у собі все яскраве та гарне.
Всі шанси – дітям!
Не всі народжуються з рівними можливостями внаслідок різних соціальних, расових, освітніх та інших умов. Але французький художник Christian Boltanski вважає, що шанс є в кожної людини. Цьому й присвячена його однойменна інсталяція Chance, представлена на бієнале. Це своєрідне колесо фортуни, де крутяться стрічки із зображеними на них малюками. Це означає, що колесо може підняти малюка на самий верх, а може опустити його на дно, й процес цей триває роками, століттями… Та все одно, в кожної дитини, хоч би якою вона була і хоч би в якій родині народилася, є свій шанс. Однак, чи зуміють своїм шансом скористатись усі? Christian Boltanski пояснює назву двозначністю самого слова Chance, адже у французькій мові воно має позитивні конотації й означає вдачу, щастя, а в англійській пов’язане з небезпекою та ризиками. До того ж частиною інсталяції Chance є лічильник, який показує, скільки приблизно малюків народилося на Землі з початку відкриття експозиції, а відповідно, скільки шансів з’явилося на світ разом із малюками.
Яскраво та вишукано представила свій проект на Венеціанській бієнале-2011 і Україна. Наша художниця Оксана Мась презентувала фантастичну інсталяцію – мозаїкове панно Post-versus-Proto-Renaissance. Дивовижна мозаїка відтворює один із найвидатніших шедеврів усіх часів – «Поклоніння Святому Агнцю» братів Ван Ейк, що відомий також як «Гентський вівтар». Створена вона з 12 окремих фрагментів загальною площею понад 12 тис. м2, і складається з 3 840 000 дерев’яних писанок, розмальованих у вигляді людських гріхів, комплексів і страхів. Величний шедевр старовинного фламандського живопису, як і будь-яке інше чудо, оповитий таємницею. Смисл його іконографічної програми дотепер залишається неясним. «Гентський вівтар» – унікальний витвір епохи Північного Відродження, створений братами Хубертом та Яном ван Ейками у Нідерландах, у XV столітті на замовлення Йоса Вейдта для своєї родинної капели Іоанна Богослова у гентському соборі Святого Бавона. Він є найбільшим та найскладнішим з усіх вівтарів світу. Складений з 24 панелей, на вівтарі зображено 258 людських фігур, а на зовнішньому та внутрішньому його боках – картини.
Як відомо, на Венеціанській бієнале виставляють не лише окремі роботи майстрів із різних країн, а й створюють тематичні павільйони, що презентують найвеличніші музеї чи країни. Зокрема, цього року павільйон Китаю представив світові інсталяцію «Хмара-чай», присвячену кухні цієї країни. Сама інсталяція – це кілька штучних хмар білого кольору, що символізують традиційний для китайської кухні білий чай. Навколо них – туман, що генерується за допомогою спеціальних установок. Туман, який також символізує хмари, має запах білого чаю, а також квіток лотосу і лікарських трав, традиційних для Піднебесної. Крім того, з непомітних звукових установок у межах інсталяції чутно вітер, що створює враження, наче все знаходиться не на галявині китайського павільйону у Венеції, але десь над землею, у хмарах… До речі, білий чай у Китаї вважається одним із традиційних напоїв монахів, які п’ють його, щоб тримати розум чистим, а тіло – в тонусі. Самим своїм виглядом витвір сповнює бадьорістю та надає просвітленості.
Венеціанська бієнале триватиме до 27 листопада 2011 року.