"Будь-яка система інформаційної безпеки – це функція, продовження, відгалуження всієї системи державного устрою. Без нормального судочинства, ефективних силових структур, професійного й некорумпованого чиновницького апарату годі й говорити про інформаційну безпеку. Чи будуть корисними навіть дуже розумні рішення, якщо вони не виконуються, якщо в період бойових дій влада не здатна змусити виконати свої розпорядження?", – зауважує Лосєв.
"Нинішній стан інформаційного простору України сформувався не сьогодні й не вчора. Упродовж 23 років на її теренах діяло те, що давно було вивчено та описано зовсім не «буржуазними націоналістами», а цілком ліберальними західними вченими й названо інформаційним колоніалізмом. Увесь цей час ЗМІ метрополії (не зовсім колишньої, на жаль) безперешкодно діяли в Україні, придушували національні медіа, користаючись потужнішими фінансовими ресурсами й більшим досвідом. Водночас жодних можливостей експансії у відповідь на російські терени наш інформаційний продукт не мав. Немає і тепер", – підсумовує публіцист.
Детальніше читайте у матеріалі "Інформаційне безсилля" в черговому номері журналу "Український тиждень".