«Якщо подивитися на мапу, то геополітичне становище України стало вкрай кепським: від Чернігівщини до півдня Донеччини, від Херсонщини до Придністров’я (а з урахуванням території Білорусі навіть іще більше) її із трьох сторін (північ, схід, південь), а коли зважити на військовий контингент РФ у так званій Придністровській Молдавській Республіці, то й із чотирьох, узято в оточення Росії. Оборонятися було б важко. Зайве й казати, що така конфігурація кордонів України та російських військових угруповань постійно провокуватиме Кремль, спонукатиме його остаточно позбавити Україну виходу до моря, ліквідувати її як морську державу. Якщо таке станеться, вона матиме вигляд протекторату Богемія і Моравія замість повноцінної Чехо-Словаччини», – зауважує Лосєв.
Також він наголошує, що газоносний шельф України в Чорному морі також значною мірою втрачений разом із потужною видобувною компанією «Чорноморнафтогаз», що її захопили російські окупанти.
«Утрачено найкращі військово-морські бази України в Севастополі, Феодосії, Керчі, Донузлаві. Десятки тисяч кримчан (кримських татар, українців, росіян та ін.) стали біженцями, їхнє життя зруйноване. Українському народові брутальним актом агресії та окупації завдано дуже болісної травми. Соборність країни втрачена. Її відновлення має стати стратегічним завданням нації, національною ідеєю. Відчуваючи ці настрої, практично всі топ-політики країни (Порошенко, Тимошенко, Гриценко, Ляшко та ін.) на президентських виборах обіцяли повернути Крим Україні. Але це передбачає величезні зусилля. Крим легко здали, а повернути його буде дуже важко», – резюмує публіцист.
Детальніше читайте у матеріалі «Кримська політика України» в черговому номері журналу «Український тиждень».