«В основі ПР – вождь із неофіційними (а отже, ніким не контрольованими) далекосяжними повноваженнями диктаторського штибу, якому підпорядковуються державні і, можна передбачати, партійно-організаційні репресивні структури. Уся ця організація становить тричленну систему: ватажок – довірені виконавці – партійна біомаса плюс коло особливо наближених людей, яких називають «Сім’єю»», – пише Лосєв.
Він зазначає, що допоки не буде усунутий «системотворчий чинник цього феномену – ватажок (мається на увазі втрата ним влади над кланом, втрата впливу, авторитету, здатності навіювати страх), машина псевдопартії працюватиме хоч і не бездоганно, але цілком прийнятно для «Сім’ї».
«Проте є ще одна дуже важлива особливість. Сьогодні сила лідера Партії регіонів і слабкість України полягає в тому, що за нашим президентом стоїть президент РФ, який ухвалює рішення щодо долі України. Отже, наша країна (і про це свідчать постійні подорожі Януковича до РФ) перебуває під зовнішнім управлінням, а її керівники є виконавцями планів, що пишуться за межами Батьківщини. Зокрема, як стверджують деякі спостерігачі, Москва весь час вимагає від Януковича застосування щодо протестувальників силового сценарію. Якщо таке станеться, теза про зовнішнє управління (а це означає втрату суверенітету і перетворення на кремлівський протекторат) здобуде беззаперечне й остаточне підтвердження», – пише Лосєв.
Більше читайте у матеріалі «Нелогічна» поведінка Партії регіонів: спроба аналізу» у № 7 «Українського тижня».