Як у Радянській Україні було практично неможливо відділити комунізацію від русифікації, а російське сприймалось як синонім радянського, так і в нинішній незалежній Україні не можна, небезпечно й шкідливо відділяти декомунізацію від дерусифікації. Адже це єдиний і неподільний комплекс. Про це у свіжому номері «Тижня» пише Оглядач Ігор Лосєв.
«Якщо нині обмежитися тільки першим, декомунізацією, то можна лише очистити російсько-імперське ядро від комуно-радянських нашарувань, що прихильників «русского міра» цілком влаштує. Так кілька років тому сталося в Одесі за міського голови антикомуніста Едуарда Гурвіца, коли посунули пам’ятник матросам, учасникам повстання на панцернику «Потьомкін», щоб звільнити місце для пам’ятника російській імператриці німецького походження Єкатєріні ІІ (Софії Фредеріці Августі Саксен-Ангальт-Цербстській)», – пояснює він.
- Читайте також: Ігор Лосєв: Стратегія влади у війні на Донбасі зводиться до наміру «пересидіти» Путіна
Між іншим, за словами Лосєва, не лише в самому СРСР ототожнювали російське й радянське. У ці ігри охоче грали на Заході, де СРСР називали Росією, а все населення СРСР — росіянами.
За його словами, жодних протестів радянських дипломатів це не викликало. Їх таке ототожнення цілком влаштовувало, воно ніяк не суперечило реальній офіційній політиці тоді ще радянського Кремля…
«Декомунізація без дерусифікації буде процесом вельми поверховим і декоративним», – наголошує Лосєв.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень».