Європа має стільки ж можливих для видобутку запасів сланцевого газу, як і Америка, в якій його видобуток спровокував бум виробництва. Так в Європі за даними Міністерства енергетики США, розміщено 639 куб футів газу проти 862 куб футів в Америці. Проте, як зазначає експерт з економічного консалтингу Пітер Хьюз Рікардо, технічно видобуті не означає економічно видобуті.
Адже витрати на видобування сланцевого газу в Європі є вищими з кількох причин. Так, європейська геологія менш сприятлива, оскільки сланці залягають нижче, а тому їх важче видобувати. По-друге, Америка має довгу історію буріння нафти та газу, що сприяло створенню надзвичайно конкурентної нафтової сфери, оснащеної найновішим обладнанням. І Європа тут не йде у порівняння. Так, у 2008 році у розпал газового буму в Америці налічувалось в експлуатації 1600 установок. В Європі зараз – лише 100. Крім того, ринок Америки знизив ціну на видобуток. Так, якщо одна свердловина в Європі коштує $ 14 млн, то в США це обійдеться в 3,5 разів менше. Крім того, газова промисловість Америки все менше та лояльніше регулюється, ніж в Європі. І нарешті американські бурильники, коли розбагатіють, мають доступ до цілої мережі трубопроводів, що забезпечує їм легкість постачання газу на ринок. Європа такої мережі не має так само як і не має відкритих правил доступу. Крім того, США та Європа мають різні правові регулювання. Так, в Америці права на ресурс належать землевласнику, тоді як в Європі вони зазвичай належать державі.
Дослідник центру Chatham House Пол Стівенс зазначає, що в США майже все сприяє розвитку індустрії сланцевого газу, тоді як в Європі – навпаки. Проте не все так однозначно. Так, європейці можуть піклуватися про навколишнє середовище, але вони також дбають про безпеку свого енергопостачання та ціну на газ. Саме тому Польща та Україна прагнуть активно розвивати родовища сланцю. Європейські ціни на газ майже в два рази вищі за американські, що є ще одним стимулом. У Європі ціна звичайного газу індексується з цінами на нафту, а постачання газу здійснюється за довгостроковими контрактами, які передбачають мінімальні обсяги незалежно від ринкових умов. Це робить місцеве виробництво сланцевого газу, що поставляється на гнучких умовах, дуже привабливим.
«Контрольований державою газовий гігант Росії Газпром часто принижує зусилля, спрямовані на видобуток сланцевого газу, що є явною ознакою того, що його боси схвильовані. Проте, деякий час вони не відчуватимуть вплив. Сланцева революція США почалася 20 років тому, але її вплив відчувається тільки останні п'ять років…Європа потребуватиме приблизно стільки ж часу. Але коли видобуток почнеться по-справжньому, він може перевернути енергетичний ринок Європи з ніг на голову», – пише видання.