Днями до Брюсселя прибула делегація Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій на чолі з патріархами УПЦ КП і УГКЦ Філаретом і Святославом. Цього разу обійшлося без скандалу, як півтора року тому.
Нагадаю, що тоді раптово, без попередження, без окремої підготовки, в Адміністрації Президента вирішили в день відльоту організувати зустріч Віктора Януковича з членами ВРЦіРО. Таким чином було зірвано зааплановану за пів року до того зустріч українських церковників з найвищими європейськими чиновниками. Зірвано доволі безглуздо: Янукович неочікувано вирішив розповісти релігійним лідерам, як іде підготовка до Євро–2012, як ремонтуються дороги та ін. Звичайно, така саботажна акція Банкової лише посилила увагу до візиту в Брюссель і в українському суспільстві, і в самих європейських чиновників.
Теперішній візит напевно готували також не один день, але про це завчасно публічно не йшлося. Про всяк випадок – щоб знову не ставити гаранта в незручну ситуацію. Хоча за ці півтора року, здається, змінилося щось і в зовнішній політиці президента. Не даремно недавно на зборах активу Партії регіонів він поставив завдання підписати асоціацію з ЄС. Тому така поїздка релігійних лідерів йому навіть на руку.
Напередодні цього візиту низка членів ВРЦіРО підписали спільне звернення «щодо дискусії про європейські цінності в Україні». У ньому підписанти, а серед них представники православних, католиків, протестантів, юдеїв і мусульман, нагадують, що українці є частиною європейської цивілізації. А сьогодні перед нами стоїть вибір шляху розвитку як держави. А тому «майбутнє України природно обумовлене нашим історичним корінням – бути незалежною державою в колі вільних європейських народів», – йдеться у зверненні. До того ж церковні лідери також упевнені, що це не випад проти стосунків з Росією. «Сподіваємося, що російський народ і держава визнаватимуть і поважатимуть право України, як незалежної держави, обирати власний шлях у майбутнє – так само, як Україна визнає і поважає незалежність і суверенітет Російської Федерації», – вважають владики.
Далі автори звернення констатують, що і Європа вже не та, і в ній є багато такого, що потрібно змінити, як і в Україні. «Традиційні релігійні, культурні, сімейні та моральні цінності, на яких століттями ґрунтувалося життя народів Європи, – дорогоцінний скарб, який ми повинні цінувати, спільно берегти, захищати і примножувати».
І ось тут виникає запитання, а що справді в Росії скажуть на таку заяву? Особливо на те, що під зверненням підписався настоятель УПЦ (Московського патріархату) митрополит Володимир (Сабодан). В останні роки російська пропагандивна машина, зокрема устами РПЦ, лякала українців Європейським Союзом, гомолобі та іншою «аморалкою», яка нібито загрожує Україні із Заходу. Натомість пропонували об’єднатися в «Русском мире», відновлювати якусь міфічну «Святу Русь». Навіть святкування ювілеїв Хрещення Русі організовували в цьому руслі. Це лякання було настільки ефективним, що подіяло навіть на тих, хто не є прихильником «Русского мира». Зокрема, як стверджують експерти, навіть серед частини протестантів поширена думка, що підписання асоціації з Євросоюзом означає руйнування традиційних християнських і родинних цінностей.
А в самій УПЦ до євроініціатив уряду ставляться прохолодно і навіть дуже (в бік депутатів від партії регіонів уже прозвучали погрози позбавлення Причастя, якщо вони проголосують за асоціацію). Так звана прозахідна і проукраїнська частини цієї Церкви традиційно дуже зрідка виявляють публічно свої погляди, натомість проросійська завжди була дуже активна і часто агресивна. Коли кілька років тому, у розпал мовних провокацій, члени ВРЦіРО звернулися проти сепаратизму на мовній основі, низка священиків і мирян-активістів напали на Митрополита Володимира, який також підписав це звернення. Тоді практично не виявилося тих, хто намагався б захистити свого настоятеля. Натомість у Москві нагороджували тих, хто на нього нападав.
Пізніше, коли Митрополит Володимир захворів, проросійське крило намагалося вчинити путч (за словами експертів із самої УПЦ), звинуватило в усіх проукраїнських «гріхах» владику Олександра (Драбинко), секретаря настоятеля, і спробувало його усунути. Проте Митрополит Володимир пішов на поправку і путч провалився. Напевно тоді стало зрозуміло, що щось потрібно змінювати у стосунках усередині УПЦ (МП). Коли виник скандал знову ж таки довкола владики Олександра, проти нього агресивно виступали лише затяті прихильники «політичного православ’я».
І сьогодні всі офіційні медіа УПЦ (МП) мовчать, що митрополит Володимир підписався під євроінтеграційним зверненням. Навіть не згадують, що представник УПЦ(МП) бере участь у поїздці до Брюсселя. Можливо, це роблять до того, щоб не дражнити ані Московську патріархію, ані місцевих єврофобів. А можливо, згодом знову будуть шукати «цапа відбувайла», який «підступно» підписався замість митрополита. Проте не секрет, що такі речі без погодження з владикою Сабоданом ніхто не насмілиться робити. А його проукраїнська (стосовно загалу) позиція вже давно відома. До речі, кілька років тому саме під час візиту до Польщі, яка є частиною Європейського Союзу, владика чітко зробив заяву про майбутню автокефалію УПЦ як нормальний канонічний шлях розвитку. Можливо, «вільне» європейське повітря для Блаженнішого Володимира є не настільки поганим, як спертий дух Кремля? Особливо зараз, коли така його позиція чітко збігається з позицією і заявами Януковича. Так якщо що, то можна відповісти і московським колегам, що у них там – свою пісня, а у нас тут – своя.