Міхаель Ґалер сказав, що не наполягає на санкціях відносно України у стилі білоруських, однак підкреслив, що час натяків для української влади закінчився.
«Рішення про санкції належить до компетенції Ради Європейського Союзу. Я ж у своїй промові буду аргументувати, що деякі люди дійсно заслуговують на таке ставлення, яке доведе, що ми бачимо – вони не поводяться згідно з їх власними, українськими законами. Вони ігнорують засади демократії. І вони не заслуговують на вільний в’їзд до Євросоюзу та можливість тримати тут свої гроші, маю на увазі в першу чергу Кіпр. Не хочу спекулювати на темі, що це буде зроблено найближчим часом, але ці люди мусять почути: ми знаємо, як вони поводяться та які активи вони мають в ЄС», – сказав Галер.
Депутат наголосив, що позбавлення депутатських повноважень Сергія Власенка «не має нічого спільного з європейськими стандартами»: «Це радянська поведінка, якесь дежавю».
«Очевидно, український уряд просто нас дурить: вони чемно поводяться під час офіційних зустрічей, а на практиці – все по-іншому. І це дуже сумно для нас, і для людей. Але якщо вони думають, що можуть гратися з нами, то дуже помиляються. Коли так триватиме, не буде ніякого підпису під Угодою про асоціацію на саміті у Вільнюсі», – додав він.
Польський євродепутат Марек Міґальський, член Європейської групи консерваторів та реформаторів, вважає, що українському політичному класу ж бракує рефлексії над актуальною ситуацією в країні та над перспективами її розвитку.
Однак євродепутат наголошує – не можна змусити до цієї рефлексії, запровадивши санкції. «Я продовжую стверджувати, що Україна це не те саме, що Росія, і тим більше це не Білорусь. Але тенденції у Києві є негативними. Тому й реакція Європарламенту може стати більш подібною на ту, з якою зустрічаються вчинки російських та білоруських політиків. Але такий сценарій був би недобрим і для України, і для об’єднаної Європи», – сказав він.
Як розповів польський європарламентар Павел Залєвський, який доповідатиме про ситуацію в Україні від Європейської народної партії, «питання зараз звучить так: чи захоче ЄС покарати всіх українців за ці нерозв’язані проблеми, зачиняючи їм двері на Захід, чи однак визнає, що підписання Угоди про асоціацію це інструмент, який допоможе вилікувати ці хвороби».
З його слів, після саміту Україна – ЄС, події, пов’язані зі справою Власенка, стали для європейських партнерів особливо неприємними. « Європарламентарії сприйняли справу Власенка як провокацію та випробування терпіння Євросоюзу. Це черговий приклад судового переслідування представників опозиції, продиктований не правом, а політичними інтересами. І я не знаю, як парламент на цю провокацію відреагує. Припускаю, що політики, які є ініціаторами завтрашніх дебатів про Україну, хотіли б, аби в резолюції було прописано, що Київ, в цій ситуації яка склалася зараз, не має можливості підписати Угоду про асоціацію», – сказав він.
Як відомо, 13 березня Європейський парламент на пленарному засіданні має намір обговорити українське питання за участю Верховного представника ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки, віце-президента Європейської комісії Кетрін Ештон.
Читайте також: Справа Власенка: депутатської недоторканності в Україні вже не існує