Європейський суд з прав людини має прецеденти щодо визнання за Росією "ефективного контролю" у Придністров’ї та за Вірменією – у Нагірному Карабасі, саме вони будуть взяті до уваги під час розгляду скарги України про конфлікт на Донбасі. Про це повідомила суддя ЄСПЛ Ганна Юдківська.
За її словами, скарга щодо подій на Донбасі зараз готується до розгляду, і цілком можливо, що рішення у даній справі буде ухвалене вже в першій половині 2020 року.
"Слухання у справі щодо Донбасу буде призначено невдовзі після першої, "кримської" справи – можливо, за кілька місяців після неї", – повідомила Юдківська.
Як зазначається, головне питання в скарзі щодо подій у ОРДіЛО, яке має вирішити ЄСПЛ – чи несе Росія відповідальність за порушення прав людини на території поза контролем українського уряду.
"Якщо по Криму РФ офіційно визнає, що контролює цю територію, то щодо Донбасу такого визнання немає – навпаки, вони це заперечують. А відповідальність за порушення лежить на тому, хто здійснює ефективний контроль на цій території. Тому Європейський суд з прав людини і повинен встановити, хто саме має такий контроль", – пояснила Юдківська.
Водночас вона зауважила, що в практиці ЄСПЛ було кілька схожих справ і судді визнавали "ефективний контроль" за державою, яка заперечувала, що є де-факто окупантом. Зокрема, є низка рішень, де визнається, що Росія здійснює ефективний контроль на території Придністров’я і є відповідальною за порушення прав людини на цій частині Молдови, а також рішення про те, що Вірменія має ефективний контроль над Нагірним Карабахом.
Суддя наголосила, що в ЄСПЛ діє прецедентне право, тому ці рішення впливатимуть на вердикт у справі щодо подій на Донбасі.
Водночас визнання за Росією контролю на території ОРДЛО не є автоматичним, оскільки між різними міждержавними конфліктами є відмінності.
"Суд все одно має вивчити конкретні обставини і визначити, які критерії братиме до уваги в цих конкретних обставинах… Події у Криму та на Донбасі розгортаються не так, як у Придністров'ї, а ситуація в Нагірному Карабасі не схожа на ситуацію в Південній Осетії. Перефразовуючи Толстого, кожна самопроголошена республіка нещасна по-своєму", – підсумувала суддя.
Нагадаємо, 29 березня міністр юстиції Павло Петренко повідомив, що Україна передала докази щодо анексії Криму та перших подій на Донбасі до Європейського суду з прав людини. 27 червня Європейський суд з прав людини об'єднав позови щодо порушення РФ Європейської Конвенції з прав людини в два великих провадження – по Криму і Донбасу.
27 серпня Європейський суд з прав людини зареєстрував нову Міждержавну заяву України проти Росії, позов стосується порушення прав українців, які незаконно утримувалися чи утримуються в Криму та РФ.
Суддя Європейського суду з прав людини від України Ганна Юдківська повідомила, що міждержавна справа за скаргою України щодо масових порушень РФ прав людини в окупованому Криму в період анексії вже готова до розгляду, у справі має бути проведено два слухання, одне з яких відбудеться 27 лютого 2019 року.