Ендрю Вілсон вважає, що ЄС має проводити щодо України політику, схожу до політики щодо Росії та Білорусі, коли здійснюється поєднання адресних санкцій та вибіркової взаємодії. Так, наприклад, ЄС має деякі «партнерські відносини» з Росією, в той час як кілька держав ЄС також розглядають питання створення «списку Магнітського».
Крім того, ЄС ввів санкції щодо Білорусі з грудневих виборів 2010 року, але також намагається розширити підтримку громадянського суспільства.
На думку Вілсона, ЄС повинен піти далі пропозицій ввести заборону в’їзду українських чиновників до ЄС (ймовірність якої зараз розглядає Німеччина) й визнати, що суд Тимошенко є лише одним з елементів консолідації влади. Нинішня українська влада нехтує європейськими цінностями в усіх напрямках. А санкціями щодо осіб, які беруть участь в процесі Тимошенко, ЄС має показати свою турботу про лікування ув’язненого в Україні, тісно моніторити «політичні технології» та зловживання «адміністративним ресурсом» напередодні виборів 2012, а також більш пильно «наглядати» за фінансовими злочинами еліти.
Вілсон вважає, що ЄС повинен накласти санкції на осіб починаючи з тих, хто послав Тимошенко за грати, а також сигналізувати про більш загальні заходи проти режиму недбалості українських силовиків, які сприяють наступ на демократичні права та здійснює переслідування опозиції. Їх потрібно позбавити дипломатичніх паспортів та прав на візи, особливо в той час як українська влада відзначає той факт, що після вироку Тимошенко навіть найбільш одіозні її представники, як і раніше не позбавлені свободи пересування.
А основних посадових осіб з прокуратури, СБУ та МВС треба внести до «попереджувального списку». Туди мають ввійти й судді Конституційного суду, які, як зазначає Вілсон «підірвали довіру, погодившись на державний переворот в 2010 році».
«Настав час ввести більш ретельний моніторинг фінансових операцій для всіх східноєвропейських держав та держав ЄС, таких як Кіпр та Австрія. Видалення України з чорного списку FATF у жовтні 2011 року відбулося в невдалий час», – пише експерт. Вілсон вважає, що Україну треба знову внести до списку. «Українська економіка не побудувала захист від подвійної рецесії, а будь-яка допомога в 2012 році повинна бути надана лише за умов лібералізації економіки та усунення монопольних привілеїв в державному секторі», – зазначає експерт.
ЄС повинен бути впевненим щодо свого проекту важелів впливу на Україну, а не постійно відповідати на привид впливу Росії. Лідери ЄС мають задуматись над бойкотом офіційних церемоній Євро-2012.
«Україна – небезнадійна справа, але це – важкий випадок. Якщо Україна повністю де демократизується після надій, які було вкладено в Помаранчеву революцію 2004 року, це буде найгіршим прикладом для потенційних нових демократій арабського світу. Якщо ж з іншого боку ЄС дотримається лінії, це покаже, що неминучі невдачі при переході до демократії не обов’язково є фатальними».