Для отримання міжнародної фінансової підтримки Україна реалізувала три основні вимоги кредиторів. Про це розповіла міністр фінансів України Наталія Яресько.
За її словами, по-перше від України вимагалося використати кредитні кошти для стабілізації банківської системи – для цього необхідно було домовитися із комерційним сектором про реструктуризацію боргу.
«Якщо все платити вчасно – в нас грошей не вистачало. І додатково до цього: країні в цій дуже складній ситуації піддали плечі офіційні кредитори – МВФ, Світовий банк, американський уряд, ЄС, і вони це зробили на базі обіцянки, що ми не будемо брати їхні гроші, щоб віддати приватним кредиторам… Вони нам сказали: ви мусите три цілі досягнути. Перша: ви мусите знизити тиск на платіжний баланс. Ви не можете стільки грошей викидати за кордон – стільки валюти – висилати наступні чотири роки за кордон. Ви мусите затримати трошки. Частина – це щоб зменшити кількість валюти, яка іде через кордон. Друга частина – вони сказали: У вас платіжна спроможність дуже низька, ви мусите – перше – працювати, щоб у вас був реальний ріст в економіці, щоб ВВП був більший, друге – «спокійно, не так багато беріть будь ласка кредитів». Друга ціль – ви протягом цих чотирьох років, що ми вам будемо допомагати – ви станьте трошки більш платоспроможними», – розповіла міністр.
Окрім того, реструктуризація мала знизити тягар з обслуговування боргів.
«Третя ціль, яку ми пробували досягти цією реструктуризацією – зменшити тягар з обслуговування платежів. Ми домовилися, що ми пізніше, десь 20й рік, ми вийдемо на рівень, що ми використовуємо не більше, ніж 10% ВВП на фінансування (боргу – ред). Щоб не було, щоб в якомусь році 50% ВВП віддати кредиторам. Має бути якась рівність, має бути прогнозованість», – зазначила Яресько.
«Я вважаю це великою перемогою. Історичною. І не тільки для України», – додала міністр, коментуючи домовленість із кредиторами.
При цьому Яресько наголосила, що Росія не може вимагати для себе кращих вимог, аніж решта кредиторів, тому що єврооблігації – в яких РФ надала борг у $3 млрд – це не кредит від російського уряду, країна може їх продати.
«Є міжнародні правила щодо реструктуризації: всі однакові облігації, всі однакові інструменти мають бути трактовані однаково. Всі єврооблігації – суверенні. Котируються вони всі на ірландській біржі, вони всі написані під законом Великобританії і вони всі торгуються. Це не є кредит від уряду. Вони купили єврооблігації. Вони можуть їх продати, може вчора продали – і ми будемо винні комусь іншому. Справа в тому, що тому, що є ці правила і тому, що в будь-який момент вони можуть бути продані, я мушу всім дати однакові умови. В цих переговорах по принципах є комітет кредиторів, який домовляється про індикативні умови. Позавчора ми домовилися з комітетом – на тому кредиторському комітеті були чотири кредитори», – пояснила міністр.
При цьому міністр наголосила, що Росія, як і решта кредиторів мали можливість стати частиною цього комітету, оскільки всі були повідомлені про те, що Україна оголошує реструктуризацію.
«Чотири – хотіли брати участь і стати цим комітетом. Вони представляють 9 млрд із тих 22. Це суттєва, вагома частина наших кредиторів. Якщо говорити про ці 14 облігацій, то вони мають більше 25%, тобто блокуючий голос у всіх, крім російських облігацій. Без їхнього погодження, реструктуризацію не могли робити», – зазначила міністр.
Коментуючи подальші кроки, Яресько повідомила, що наступного тижня все маємо бути затверджено законами. Після чого Україна зробить відповідну юридичну пропозицію всім кредиторам.
Нагадаємо, 27 серпня міністр фінансів Наталія Яресько заявила про списання Україні $3,8 млрд міжнародного боргу. Як повідомлялося, зранку цього дня на біржах почала зростати вартість українських облігацій. Росія, яка володіє $3 млрд зовнішнього боргу Києва з погашенням у грудні 2015 року, від перемовин щодо реструктуризації відмовилася.