Непевне проведення українсько-російських газових переговорів (чи то тривають, чи то ні, чи переглядатиметься формула, чи вона непорушна) на тлі політичної дискусії довкола Харківських угод викликає чимало запитань. Здається, що, вирішуючи проблему ціни на газ для своїх підприємств, українська влада вплутується в небезпечну міжнародну гру.
Зрозуміли, що продешевили
Хоч як дивно, на перший погляд, жорстка критика Харківських угод, що лунала на їхню річницю, була цілком вигідною українській владі. Не дарма її спікери активно долучилися до полеміки, що спалахнула. Як і слід було сподіватися, дискусія дуже швидко перейшла до газової сфери.
Інтерес влади простий. Їй треба було створити негативне інформаційне тло на перемовинах із Газпромом, які відбувалися саме цими днями. На це натякав і президент Янукович під час зустрічі зі своїм російським колегою Дмітрієм Мєдвєдєвим.
Цілком очевидно, що наша влада нарешті зрозуміла, що, поспіхом укладаючи угоди в Харкові, вона аж надто продешевила. А виправити цю помилку доволі складно. А треба, і до того ж терміново. Оскільки з дня на день кількість проблем збільшується. Поки що в арифметичній прогресії, проте різниця її також стрімко зростає, тому сходження лавини можна очікувати будь-якої миті. За таких умов терміново необхідна видима й відчутна перемога на зовнішньому фронті, що безпосередньо впливає на фронт внутрішній. І газ тут така козирна карта успіху, що її жодна інша не поб’є.
«Шумова атака» з Києва хоч якісь результати, проте мала. Вона наочно продемонструвала, що чинні умови поставки газу нікого в нашій країні не задовольняють. Цим російських співбесідників просто і легко підводили до думки, що якщо ці угоди не переглянути, то господарська та фінансова проблеми невдовзі перейдуть в політичну площину. З усіма можливими звідси наслідками. Зважаючи на все, щось-таки в Москві зрозуміли чи просто вдають, що на деякі зміни погоджуються. Але не всі.
«Добрий» та «поганий» слідчі
Поки Мєдвєдєв, як «добрий слідчий», на словах начебто підтримує ідею перегляду газових угод, Путін не хоче нічого в них змінювати. Українська влада зреагувала дуже прогнозовано: президент Янукович доволі холодно зустрів російського прем’єра в Києві та демонстративно відтінив такий прийом теплим ставленням до його керівника.
Можна лише уявити, як посміхаються московські стратеги, спостерігаючи за наївними спробами Києва «зіграти на суперечностях у Москві».
Втім, у Києві готові скористатися й негативним сценарієм газових перемовин. Дедалі частіше лунають розмови, що стануться певні зміни на урядовому рівні. Однак процес затягнувся. Тим не менш, його обговорення підтримують закордонні ЗМІ. Звичний прийом української політики. Головна проблема в тім, що президент не може вибрати кандидатуру прем’єра. Потрібна фігура а-ля Азаров – рівновіддалена від груп впливу. А знайти її, як з’ясувалося, доволі складно.
Проте ситуацію можна полегшити: якщо перемовини з Газпромом не завершаться вдало до кінця літа і не буде укладено нових угод, то це стане вагомою як для громадян підставою зміни кабінету. До того часу ситуація в Москві має хоч трохи прояснитися. Тому в Києві, віддаючи публічно перевагу Мєдвєдєву, розраховують на лояльніше ставлення останнього. Лідери ж інших країн СНД у цьому питанні більш стримано поводяться.
Певна річ, що дехто у Москві це чудово розуміє. Дії у відповідь не змусили чекати на себе. Українського фотокора Миколу Хриєнка, який їхав у відрядження до Росії у зв’язку з роковинами Чорнобильської катастрофи, зняли з потяга на прикордонній станції Суземка. Відповідно до заяви прикордонників, його дані занесені до списку нев’їзних на територію Росії осіб. У відповідь на ноту нашого МВС у телефонній розмові із заступником міністра внутрішніх справ Русланом Демченком посол Міхаіл Зурабов повідомив, що на цей час всі зауваги знято та обмежень для Миколи Хриєнка немає. Про це повідомляє газета «День», редакція якої, власне, і відправила цього заслуженого журналіста України у відрядження до сусідньої країни. Інцидент начебто пов'язаний з порушенням правил пересування Чукоткою, яка є прикордонною зоною. Проте Хриєнко неодноразово там бував, і не до цього часу виникало жодних проблем. Все це нагадує звичайну відписку. Цілком можливо, що це була спроба створити несприятливе інформаційне тло візиту Мєдвєдєва до України. І нагадування про те, хто насправді контролює російські спецслужби. І що проблеми за потреби можуть виникнути не лише у журналістів…
Янукович втягнутий, можливо, не з власної волі, а внаслідок певних обставин, у дуже небезпечну гру. У Москві нині рівновага всередині тандему аж надто нестійка. І якщо з якихось причин кандидатом у президенти Росії, а відповідно і переможцем виборів стане Путін, то київським стратегам зовнішньополітичного курсу нашого керманича мало не здасться.
Путін зміцнює позиції
Те, що газові угоди так чи інакше будуть переглянуті, цілком можливо. І тут великої заслуги нашої влади немає. Просто вони стали елементом внутрішньої російської політики у зв’язку з передвиборчою кампанією, що вже розгортається. Якщо не так давно Мєдвєдєв явно випереджав свого прем’єра щодо гучних ініціатив та дій, то візит Путіна до скандинавських країн змусив багатьох дійти висновку, що ситуація змінилася. В Данії ВВП знову і значно різкіше висловився стосовно лівійської проблеми, фактично взявши Каддафі під свій захист. Інакше кажучи, прем’єр продовжив лінію, протилежну курсу президента. Понад те, він знову зайшов на чужу територію, тому що зовнішня політика відповідно до російської Конституції – прерогатива виключно голови держави. Тим самим Путін вчергове продемонстрував, що він не друга людина в країні, а принаймні рівна президенту. А якоюсь мірою навіть більш ніж рівна.
Водночас відбулася ще одна знакова подія. Адміністрація російського президента розірвала угоду з Фондом ефективної політики, яким керував політолог Глєб Павловскій. Він вже не є радником керівника Адміністрації президента. «Я доволі часто ставлю адміністрацію у складне становище, коли коментую майбутні вибори та кандидатуру, якій віддає перевагу правляча команда – це Мєдвєдєв», – заявив Глєб Павловскій в ефірі радіостанції «Коммерсантъ FM». Пояснення таке, що після нього запитань виникло ще більше. Від Кремля усунули відомого політолога за те, що він підтримує президента і пропонує іншим зробити на нього ставку.
За таке з дому не женуть. Могли попросити бути трохи стриманішим у висловлюваннях, але не більше того. Водночас, як могли завадити президенту заклики радника на громадських засадах підтримувати його на виборах? А ніяк. Адже закликів людей у коридорах влади до того ж тих, хто обіймає не останні посади підтримувати Путіна дуже багато, але про жодні оргвисновки не йдеться. Саме тому газета The Los Angeles Times пише, що вибори-2012 у Росії, можливо, вже завершені, а Владімір Путін явно перевершив Дмітрія Мєдвєдєва. Ознака повернення Путіна на посаду президента газета вбачає саме в епізоді з Павловскім та висловлюваннями прем’єра щодо Лівії.
І наостанок. Слід розуміти, що і Мєдвєдєв як можливий кандидат і як уже обраний президент – це два абсолютно різні політики. І цілком може бути, що ставка в цій сповненій небезпек грі буде бита. Чи розглядали в оточенні президента Януковича такий варіант, чи вважають, що вже все відбулося. Поки здається, що це просто небезпечна помилка. Італійське прислів’я каже, що ціни на базарі та домашні розрахунки практично ніколи не збігаються.