У спорті процвітає хабарництво: від «підмазування» чиновникам, які допомагають влаштовувати турніри в країнах, що на це не заслуговують, до букмекерських синдикатів, які загрібають брудні гроші від договірних матчів, співпрацюючи з нечистими на руку гравцями. ФІФА – керівний орган світового футболу – стала глобальним символом цієї повсюдної корупції.
Останніми роками навколо неї раз по раз вибухають скандали, зокрема пов’язані з розподілом глобальних прав на рекламу й наданням Росії та Катару прав проведення Кубка світу відповідно у 2018 й 2022 роках. Щодо ФІФА проведено численні розслідування й написано не один звіт, але ніщо не зупинило гнійних процесів у цій організації в Цюриху.
Ситуація може змінитися після подій 27 травня, коли швейцарська поліція на прохання американської прокуратури оточила цюрихський готель і заарештувала сімох високопосадовців ФІФА за підозрою в отриманні хабарів загальною сумою понад $100 млн. Серед тих, кого провели до виходу, був і віце-президент організації Джеффрі Вебб – громадянин Кайманових островів, голова КОНКАКАФ (підрозділу ФІФА, який об’єднує футбольні союзи країн Північної та Центральної Америки та зони Карибського моря). Останній із цих регіонів постійно фігурує в корупційних скандалах уже не один рік. Заарештовано також чиновників з Уругваю, Бразилії та Коста-Рики (один із них мав наприкінці травня стати членом виконавчого комітету ФІФА).
Американське ФБР щонайменше чотири роки займається махінаціями ФІФА. Хоча США й не належать до футбольних супердержав, але вони мають юрисдикцію над будь-якими транзакціями, що проходять через американську фінансову систему, проводяться в доларах США або плануються на американській території. Швейцарія не погоджується видавати своїх громадян, але готова вислати іноземців, якщо буде дотримано певні умови.
Найбільше галасу у ФІФА наробили обставини вибору місця проведення двох наступних фіналів. Але американське слідство заглиблюється набагато далі в минуле. В офіційному звинуваченні, оголошеному в день арештів, США закидають дев’ятьом чиновникам ФІФА (зокрема, сімом із тих, кого заарештовано в Цюриху) та п’ятьом іншим вимагання, шахрайство через використання електронних засобів комунікації й відмивання грошей, котрі почалися, як гадають, ще майже чверть століття тому. Деякі звинувачення стосуються банкрутства у 2001 році маркетингової агенції ISL, пов’язаної з ФІФА. Зокрема, стверджується, нібито керівництво ISL заплатило хабарів на суму понад $150 млн за рекламні права і права на медіа-трансляції турнірів.
Крім Вебба серед обвинувачених є і його попередник із Тринідаду Джек Ворнер. За словами американських чиновників, четверо обвинувачених уже визнали свою провину (серед них сини останнього). Сам Ворнер послідовно називає звинувачення на свою адресу «ідіотськими» й «безглуздими». Наприкінці травня відбулись обшуки і в офісах КОНКАКАФ у Маямі. Справі допомогла співпраця колишнього чиновника ФІФА Чака Блейзера, який носив на собі апаратуру для прослуховування.
Дії США повинні заохотити й інші держави ретельніше придивитися до ФІФА. Показово, що у не пов’язаній із нинішньою справі швейцарські силовики минулого тижня обшукали штаб-квартиру цієї організації в Цюриху, конфіскували електронні записи й заявили про порушення кримінальних проваджень стосовно «неназваних осіб» за підозрою у відмиванні грошей та, можливо, інших злочинах, які мають стосунок до чемпіонатів 2018 та 2022 років. Буде допитано десятьох членів ФІФА, які брали участь у голосуванні, зокрема й міністра спорту Росії.
На момент арешту чиновники ФІФА зібралися в готелі Baur au Lac на щорічний конгрес організації. 29 травня вони повинні були обирати президента. Чинний на той час керівник Зепп Блаттер (якого не виявилося серед заарештованих чи обвинувачених) був сильним фаворитом, зокрема завдяки потужній підтримці представників Африки й Азії. Єдиний інший претендент – йорданський принц Алі бен аль-Гусейн; решта претендентів зняли свої кандидатури в останні тижні через тоталітарну атмосферу, яка панує в організації (Блаттера якось назвали «найуспішнішим безкровним диктатором минулого століття»).
Чиатйте також: Міжнародна федерація корупції
Після арештів на зібраній поспіхом прес-конференції представник ФІФА заявив, що вибори все одно відбудуться. І додав дещо не дуже правдоподібне: ці рейди – частина процесу реформування ФІФА. Європейська головна футбольна організація УЄФА закликала відкласти голосування, у протилежному випадку пригрозивши бойкотом. А 79-річному Блаттеру хоч і не висунули жодних звинувачень, він був президентом ФІФА протягом найтемнішого періоду в її барвистій історії.
Велике питання для ФІФА на близьку перспективу, крім того, хто її очолить, таке: чи змусять її переглянути надання права проведення наступних фіналів Кубка світу Росії та Катару. Це потрібно, хоч і малоймовірно. Порушена американцями справа основну увагу звертає не на голосування із приводу цих турнірів. Навіть коли швейцарське розслідування (яке, власне, і звертає) щось виявить, то ці результати повинні бути дуже серйозними, щоб можна було повторно провести голосування за місце проведення мундіалю-2018; альтернативній країні-господарю доведеться готуватися в авральному режимі за три роки. Катар у цьому плані уразливіший за Росію, але вже пережив цілу низку скандалів (зокрема, через поводження з трудовими мігрантами), тож може пережити й цей.
Питання на віддаленішу перспективу: що означають події минулого тижня для реформи ФІФА? Як і більшість міжнародних керівних спортивних органів, вона має природну монополію у своєму виді спорту завдяки нездоланним вступним бар’єрам для будь-якої потенційно конкурентної організації. Футбольні асоціації багатих країн можуть бойкотувати турніри ФІФА (про це йшлося всередині європейської федерації), але тоді вони втрачають доходи від проведення міжнародних турнірів, зокрема й контракти зі спонсорами. Асоціації в бідних країнах залежать від грошей ФІФА і найуразливіші перед корупцією (хабарництво, яке нібито мало місце перед голосуванням за Катар, було переважно націлене на делегатів із Африки).
Швейцарії давно було вигідне перебування штаб-квартири ФІФА на її території, тож організація все ще має податкові привілеї та мінімальне регулювання. А коли йдеться про історію, то після розслідування може виявитися, що швейцарська влада, окрім вищезгаданих привілеїв, іще й не надто наглядала за діяльністю ФІФА.
Деякі з найбільших спонсорів Кубка світу висловили занепокоєння із приводу того, як ці скандали «заплямували» (кажучи словами Coca-Cola) імідж турніру. У Visa заявили, що коли у ФІФА не відбудеться жодних змін, то спонсорство припиниться. Найбільше надії на перетворення можуть дати саме корпорації, які оплачують мундіаль, адже вони бояться, щоб не зіпсувати собі репутацію.
Зміни в такій організації можливі, що підтверджує досвід Міжнародного олімпійського комітету. У 1990-ті він пережив цілу низку скандалів, зокрема й навколо подарунків напередодні зимових Олімпійських ігор-2002 у Солт-Лейк-Сіті. Відтоді МОК покращив управління, запровадивши серію заходів, як-от виключення скомпрометованих членів, суворіші правила проведення конкурсів та обмежене в часі членство у комітеті. ФІФА вже провела деякі реформи й відкрила «гарячу лінію», але все одно залишається непрозорою і страждає від внутрішніх конфліктів.
Америку нещадно критикують за те, що довга рука її закону порядкує в усьому світі. Але в цьому випадку багато критиків будуть вдячні за те, що США закинули юридичну бомбу в організацію, якій надто давно забагато сходить з рук. Принц Алі назвав 27 травня «сумним днем для футболу». Можливо, його ще вважатимуть щасливим, якщо наслідки допоможуть запустити давно назрілий процес очищення найскандальнішої спортивної організації світу.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com