27 березня на сайті Сбєрбанку Росії з'явилося повідомлення про продаж своєї української філії консорціуму за участю латвійського Norvik Banka і білоруської компанії. Водночас Національний банк України заявив, що поки не отримав офіційного повідомлення про купівлю російського Сбєрбанку. Хоча у Сбєрбанку анонсували якнайшвидший вихід з українського ринку, а керівництво фінустанови шукало будь-які варіанти для цього. Тому про те, що Сбєрбанк покине Україну сумнів майже немає.
Між тим, події навколо російських банків розгорталися стрімко – менше, ніж за місяць, фінансова установа Росії ухвалила рішення покинути український ринок. Ці події відбувалися у три етапи: готовність російських банків обслуговувати осіб з «паспортами» «Д/ЛНР», запровадження Україною санкцій проти фінустанов Росії та акції українських активістів. Тиждень зробив добірку головних подій навколо української філії головного банку Кремля, які тривали протягом березня 2017.
Готовність обслуговувати українців з паспортами «Д/ЛНР»
18 лютого Російська Федерація визнала дійсними документи, що засвідчують особу, видані так званою владою «ДНР» і «ЛНР». Указ про визнання документів, виданих громадянам України та особам без громадянства, які проживають на територіях окремих районів Донецької та Луганської областей України підписав російський президент Путін. Таке рішення прокоментував президент України Петро Порошенко, який вважає це доказ російської окупації частини цієї території. З цього приводу зробило жорстку заяву МЗС України та закликали міжнародних партнерів посилити тиск на РФ.
- Читайте також: Майже інші. Як змінилась банківська система
В ОБСЄ побачили загрозу у визнанні Росією «документів» «Д/ЛНР» та наголосили, що будь-які документи, видані на суверенній території України, дійсні тільки тоді, коли визнаються на міжнародному рівні.
7 березня у Національному банку України заявили, що ініціюватимуть запровадження санкцій проти дочірнього банку Сбєрбанку Росії в Україні. У НБУ зазначили, що у разі підтвердження інформації про обслуговування Сбербанком осіб-власників паспортів невизнаних «Д/ЛНР», то регулятор звертатиметься до РНБО щодо застосування санкцій до дочірнього банку Сбербанку Росії в Україні – ПАТ «Сбербанк».
Того самого дня Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков відреагував на обслуговування «Сбєрбанком» клієнтів із «паспортами» «Д/ЛНР». За його словами, банк, що здійснює подібну діяльність, не може вести роботу в Україні.
Також 7 березня стало відомо, що поки жоден російський банк з Топ-30 прямо не повідомив, що готовий приймати «паспорти» «Д/ЛНР». Лише в декількох банках визнали офіційно, що в них є обмеження під час роботи з власниками документів самопроголошених республік.
- Читайте також: Дмитро Сологуб: «2017 рік ключовий для проведення важливих і, може, у чомусь непопулярних реформ»
9 березня у Сбєрбанку прокоментували можливість обслуговування клієнтів із «паспортами» «Д/ЛНР». Дочірня організація російського "Сбєрбанку" в Україні спростувала можливість обслуговування таких клієнтів та запевнили, що не мають намірів обслуговувати фізичних і юридичних осіб на підставі документів, виданих на непідконтрольних українській владі територіях.
Санкції України проти Сбєрбанку
13 березня Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков анонсував засідання Ради національної безпеки і оборони 15 березня, на якому розглянуть запровадження санкцій щодо Сбєрбанку. Він також висловив упевненість, що російські банки не можуть працювати в Україні в нинішній ситуації, особливо після заяви про визнання паспортів ОРДіЛО.
Напередодні засідання РНБО, 14 березня, російський Сбєрбанк запровадив тимчасове обмеження на зняття готівки у розмірі 20 тис. гривень/добу і $800 (або євро) на добу.
15 березня відбулося засідання РНБО з приводу санкцій України проти російських банків. За його підсумками Національний банк та Служба безпеки України впродовж доби мали проаналізувати і внести пропозиції щодо банків, в капіталі яких є частка державних банків Російської Федерації. На цьому ж засіданні Президент України Петро Порошенко запропонував РНБО тимчасово повністю припинити транспортне сполучення з окупованими територіями.
- Читайте також: Порошенко очолив блокаду. Реакція соцмереж на повне призупинення транспортного сполучення з ОРДіЛО
16 березня Сбєрбанк увів нові обмеження на операції в Україні. Заборону ввели на будь-які безготівкові операції у розмірі 30 тис. грн (або еквівалент у валюті) на добу.
Того самого дня президент України Петро Порошенко затвердив санкції щодо російських банків. Обмеження в частині запобігання виведенню капіталів за межі України строком на один рік будуть застосовані до Сбєрбанку та ще чотирьох російських банків – ПАТ «ВіЕс Банк», ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», ПАТ «ВТБ БАНК», ПАТ «БМ БАНК».
Тоді ж НБУ опублікував інфографіку про запроваджені санкції.
Акції активістів
Паралельно із запровадженням санкції розпочалися акції українських активістів проти функціонування російських фінустанов на території України.
- Дивіться також фотогалерею: Бойкот російського бізнесу в Києві
9 березня в Одесі активісти облили червоною фарбою відділення російського Сбєрбанку в центрі міста, на розі вулиць Жуковського і Польської. На фасаді будівлі з’явилися надписи «Зачинено» та «Поплічники «ДНР» і «ЛНР».
13 березня у центрі Києва на вулиці Володимирська, 46 зібралося близько 50 людей, які заклали бетонними блоками вхід в офіс російського Сбербанку.
14 березня у Запоріжжі активісти залили монтажною піною низку банкоматів російських банків – «Промінвестбанку», «Альфа-банку» та «Сбєрбанку». Невідомі назвали свою акцію #RUSBANKOVER. Наліпками вони заклеїли вітражі та двері банків, а також самі банкомати.
15 березня, у Дніпрі, у день екстреного засідання РНБО щодо санцій проти російських банків, активісти заблокували бетонними блоками вхід до російського Сбєрбанку. Фасад будівлі облили червоною фарбою і обклеїли плакатами з написами «Увага! Це банк-окупант, він буде закритий».
18 березня у Тернополі активісти вирішили замурувати вхід до російського Сбєрбанку. Учасники акції зафарбували вікна балончиками, обклеїли будівлю афішами та почали замуровувати вхід до приміщення.
20 березня у Краматорську на Донеччині активісти заблокували відділення російського Сбєрбанку. Вхід у будівлю заклали шлакоблоками, вікна та стіни обклеїли протестними наліпками, а потім усе це залили червоною фарбою.
21 березня у Запоріжжі активісти провели повторну акції. Вони заблокували головний офіс російського Сбєрбанку. а на паркані розвісили таблички з написами «Ласкаво просимо в Росію» та «Вхід тільки за паспортами «ЛНР» і «ДНР».
22 березня у Сумах активісти під час акції протесту «перейменували» відділення Сбєрбанку. Протестувальники обклеїли вікна та вхід офісу банку листівками з написом «Увага! Це банк країни-агресора. Він буде закритий. Терміново забирайте свої гроші». Також хтось із протестувальників облив червоною рідиною вхідні двері та вікна відділення. Крім того, активісти встановили намет. Близько десятка залишились на ніч.
23 березня в НБУ попросили дати можливість російським банкам цивілізовано піти з українського ринку. Заступник голови Нацбанку засудила прояви вандалізму щодо банківських установ.
27 березня активісти заявили «Національного корпусу» заявили про тимчасове припинення блокування російських банків в Україні, щоб українці змогли забрати свої заощадження.
Нагадаємо, 28 березня управління з фінансового регулювання і нагляду Великої Британії Financial Conduct Authority (FCA) направило запити у понад 17 банків, які могли бути використані у схемі відмивання грошей з Росії. Як повідомлялося, 21 березня стало відомо, що низка найбільших банків Великої Британії були залучені в міжнародну схему по відмиванню грошей з Росії.