Як погані рішення адміністрації Обами підготували ґрунт для російського нападу на Україну, – Foreign Policy

4 Серпня 2023, 17:48

«Політика Барака Обами все ще значно впливає на перебіг російсько-української війни і призвела до невиправданої втрати десятків тисяч життів цивільних і військових», – пише на шпальтах Foreign Policy Адріан Каратницький, старший науковий співробітник Atlantic Council та засновник Myrmidon Group.

«Україна вже пережила восьмирічну гібридну війну, яка забрала 14 000 життів, а масоване вторгнення Росії у 2022 році забрало ще більше… У певний момент Росія утримувала 27% української території, перш ніж її війська зазнали поразки на кількох фронтах. Проте Україні досі бракує широкого спектру необхідних озброєнь, щоб відвоювати те, що досі окуповане Росією», – пише Каратницький. На його думку, коріння цих труднощів слід шукати у російській політиці Обами: «Без сумніву, Путін несе повну і цілковиту відповідальність за війну проти України, за страждання і смерть, яких завдали його війська. Але його напад на Україну в 2014 році, його зростаючі імперські амбіції і подальше рішення знищити українську державу мають своє коріння в політиці і діях Сполучених Штатів і їхніх союзників за часів Обами».

«Протягом більшості років перебування Путіна при владі Сполучені Штати і Захід неадекватно реагували на дедалі агресивніші дії Росії – від серії вбивств у західних країнах до окупації суверенних територій інших держав. Це почалося зі слабкої реакції тодішнього президента США Джорджа Буша-молодшого на вторгнення Путіна до Грузії у 2008 році. Коли Обама прийшов до влади, він поглибив помилку Буша. Замість того, щоб покарати Росію за її агресію, він доручив своєму держсекретареві Гілларі Клінтон розпочати “перезавантаження” відносин, викресливши з пам’яті злочини Росії в Грузії. Що ще важливіше, Обама відмовився від планів адміністрації Буша щодо створення щита протиракетної оборони у Східній Європі – це його рішення особисто вітав Путін», – пише видання.

Читайте також: Вибори-2024 у США: гра з високими ставками

«Обама також не усвідомлював адекватно масштабу російської загрози, що насувається. Під час президентської виборчої кампанії 2012 року кандидат від республіканців Мітт Ромні заявив, що Росія “без сумніву, є нашим геополітичним ворогом №1. Вони борються за кожну справу для найгірших світових акторів. Думка про те, що [Обама – Ред.] має на увазі більшу гнучкість щодо Росії, справді викликає дуже, дуже велике занепокоєння”. У відповідь Обама висміяв свого суперника: “1980-ті зараз закликають повернути їхню зовнішню політику, тому що холодна війна закінчилася 20 років тому», – пригадує Каратницький.

«У 2014 році, після того, як Росія вже анексувала Крим, збила літак MH17 і відправила російські війська і спецслужби на Донбас, Обама рішуче виступив проти надання зброї Україні. Він відреагував на російське вторгнення до Криму лише незначними санкціями, спрямованими проти російських фізичних осіб, державних банків та кількох компаній. Він відкинув провідну роль США в дипломатичних зусиллях, спрямованих на припинення російської війни, делегувавши відповідальність Франції та Німеччині. Хоча логічно очікувати, що європейські країни візьмуть на себе відповідальність за безпеку на своєму континенті, цим країнам бракує геополітичної ваги Сполучених Штатів, і Путін ніколи не сприймав їх як рівних або партнерів Росії по переговорах. Більше того, ці дві європейські країни сильно залежали від торгівлі з Росією і не виявляли особливого інтересу до безпеки східноєвропейських країн. Найбільшої шкоди завдала чітка заява Обами про те, що Україна не є стратегічним пріоритетом США». – пише видання.

«У розмові з Джеффрі Голдбергом із The Atlantic після анексії Росією Криму та агресії на Донбасі Обама підкреслив межі своєї прихильності до України. Як написав Голдберг: “Теорія Обами тут проста: Україна є основним російським інтересом, але не американським, тому Росія завжди зможе підтримувати там ескалаційне домінування”. Далі Голдберг процитував слова Обами: “Справа в тому, що Україна, яка не є членом НАТО, буде вразливою для військового домінування Росії, що б ми не робили”. Іншими словами, президент США практично визнав Україну державою-клієнтом Росії, телеграфувавши лідеру агресивної, ревізіоністської держави, що Сполучені Штати відступлять, якщо Росія розширить свою війну. Більше того, російська доктрина домінування через ескалацію – про те, що Кремль завжди буде готовий застосувати переважну силу, щоб домогтися свого в Україні, в той час як Сполучені Штати не будуть – стала керівним принципом американської політики. Цей принцип відлунює й донині, стримуючи підтримку України з боку США». – йдеться у матеріалі. І далі:

«Під час нещодавнього інтерв’ю репортерці CNN Крістіан Аманпур Обама ще раз наголосив на своїй слабкій реакції на російську анексію Криму та агресію на сході України в 2014 році. “Ми кинули виклик Путіну з тими інструментами, які у нас були на той час, враховуючи те, де була Україна”, – заявив Обама. Це правда, що в перші дні після шокового вторгнення Росії деградовані збройні сили України не були готові дати відсіч, щоб повернути окуповану територію. Але Обама забув згадати, що за кілька місяців Україна значно відновила свої збройні сили, значною мірою завдяки героїзму бійців-добровольців, які десятками тисяч приєдналися до широкого громадянського руху на захист своєї країни. А це означає, що найважливішим інструментом, який мав Обама на той час, було надання цим бійцям летальної зброї, яку він вперто відмовлявся розгортати до кінця свого президентства.

Політика Обами щодо Росії, включно з його доктриною домінування Кремля у питанні ескалації, продовжує визначати політику США за часів адміністрацій Трампа та Байдена. Хоча Дональд Трамп поводився погано по відношенню до України, намагаючись залучити Київ до своїх зусиль з послаблення політичного суперника Джо Байдена, він дав зелене світло на постачання протитанкових ракетних комплексів Javelin у 2017 та 2019 роках. Тим не менш, роки запеклих дебатів лише навколо відправки “Джавелінів” заглушили обговорення інших видів озброєнь, необхідних Україні, в тому числі протиповітряної і протиракетної оборони, бойових танків, винищувачів і ракет дальнього радіусу дії. Це могло б зробити Україну більш захищеною до 2022 року, і деякі з них сьогодні все ще відсутні в українському арсеналі».

Читайте також: Не на зараз, а на потім. Як саме військова промисловість США перебудовується через війну в Україні

«До честі Байдена, він виступав за надання Україні оборонної зброї, коли був віце-президентом при Обамі. Але коли сам став президентом, Байден повернув в уряд багатьох архітекторів боязкого підходу Обами до Росії. В результаті їхнього впливу, з моменту, коли восени 2021 року американський уряд дізнався, що Путін планує вторгнення, і до початку вторгнення 24 лютого 2022 року, Сполучені Штати втратили критично важливе вікно, в якому вони могли надати Україні значну кількість нової зброї та навчити її використовувати. Замість вкрай необхідних гаубиць, танків, реактивних систем залпового вогню (таких як HIMARS) та важких боєприпасів, Вашингтон надав скромну допомогу, яка уможливювала не більше, ніж партизанський опір.

Навіть коли адміністрація Байдена переконалася, що Росія розв’яже війну приблизно в жовтні 2021 року, вона все одно обмежила допомогу мізерною сумою в 60 мільйонів доларів на стрілецьку зброю та боєприпаси. Лише в грудні 2021 року Байден нарешті схвалив поставку ракет, що запускаються через плече, та іншої летальної і нелетальної допомоги на суму 200 мільйонів доларів. Пакет включав 300 протитанкових ракет Javelin, які прибули в січні, всього за кілька тижнів до того, як російські війська почали свій багатофронтовий наступ. І все ж, важкого озброєння не було видно.

Безумовно, адміністрація Байдена і його союзники по НАТО переоцінили – і певною мірою відійшли від ідеї Обами про домінування Росії через ескалацію конфлікту. Проте тривалий вплив цієї доктрини спричинив тривалу відмову від ракет дальнього радіусу дії і затримку з наданням Україні бойових літаків».

За висновками Каратницького, російська доктрина домінування через ескалацію все ще впливає на прийняття рішень у США. Йдеться про постійні згадки Байдена про потенційну готовність Путіна застосувати ядерну зброю є доказом її впливу, так само як і занепокоєння Сполучених Штатів тим, що Україна може перенести війну на російську територію.

«Немає сумнівів, що Вашингтон не повинен ігнорувати ядерний арсенал Москви. Але страх перед застосуванням Росією тактичної ядерної зброї ніколи не повинен паралізувати зусилля, спрямовані на належне озброєння України. – пише Каратницький. – Застосування Путіним ядерної зброї є вкрай малоймовірним, особливо зараз, коли китайський лідер Сі Цзіньпін чітко попередив Путіна про її використання в Україні. По-друге, саме українці мають визначити для себе стратегію ведення війни і ризики, на які вони готові піти. Що стосується нібито домінування Росії в ядерній ескалації, то Сполучені Штати мають свою власну доктрину для протидії цьому: ядерне стримування. Якщо Байден більше не вірить, що взаємне стримування захистить нас від ядерної ескалації, він може з таким же успіхом підкоритися Путіну, дозволити йому відновити Російську імперію і дозволити Москві поширити свою владу в серце Європи».

Читайте також: Яструби та голуби: як попередні американські адміністрації підготували ґрунт для вторгнення Росії в Україну

На думку Каратницького, підхід до Росії, який сформувався в часи Обами, в майбутньому призведе до подальших невиправданих втрат багатьох тисяч українських життів: «Якби Україна систематично отримувала зброю від Заходу протягом восьми років після початку гібридної війни Росії у 2014 році, українці, ймовірно, змогли б краще тримати оборону під час російського вторгнення в лютому 2022 року. Цілком ймовірно, що Україна могла б завдати Росії раннього вирішального удару після її початкових успіхів. Якби добре озброєна Україна дала відсіч на повну силу, величезних територіальних надбань Росії можна було б уникнути, і ми могли б уникнути таких звірств, скоєних Росією, як Буча, Ірпінь та Маріуполь… Зростаючі імперські амбіції Путіна і висока ціна, яку платять за них українці, принаймні частково є результатом політики адміністрації Обами, яка продовжує чинити потужний вплив і донині».

Автор:
Тиждень