Легше за все впадати в розпач, спостерігаючи, як силовики в Москві гамселять протестувальника кийками по ногах і розганяють демонстрацію проти фальсифікації виборів та як поліція Гонконгу вдається до не менш жорстоких переслідувань у нібито автономній колишній британській колонії. Світ спостерігає і нічого не робить.
Читайте також: Лицемірство кращого
Та ми не безсилі. Насамперед ми можемо спробувати вивести винних на чисту воду. Китайський режим уже має певний власний бренд у сфері технологій спостереження з величезними базами даних, складними алгоритмами й повсюдними камерами. Але, як довели слідчі-волонтери з Bellingcat, будь-яка кмітлива людина може таке провернути, збираючи й аналізуючи інформацію, що перебуває у відкритому доступі. Московська влада цього боїться: начальники поліції наказали підлеглим видалити всі особисті фотографії в соцмережах. Під час нещодавніх протестів деякі правоохоронці сховали обличчя під масками й зняли всі знаки розрізнення зі своїх зловісних уніформ у стилі «Зоряних війн».
Однак лишилося вдосталь фотографій зі сценами насильства з попередніх протестів, і в спекотні літні дні московські поліцейські інколи скидають шоломи. Протестувальники можуть спробувати дізнатися імена тих, хто їх допитував і погрожував, зокрема тих, хто обіцяв відрізати пальці затриманим, які відмовляються знімати відбитки. У Гонконзі достатньо висвітлені дії гангстерів у білому, які розмахують палицями і які, схоже, відіграють дедалі більшу роль у планах можновладців придушити продемократичні протести.
Читайте також: Протести у Москві і Гонконгу
Для початку вистачить бодай ідентифікувати деякі обличчя, «назвати й присоромити» — і гнобителі вже не почуватимуться безкарними. Посіяти в їхніх головах хоч трохи сумнівів щодо довгочасних наслідків їхніх дій — це краще, ніж нічого. Потім можемо знайти й покарати їхніх босів. Бовдури на вулицях Москви можуть ховати свої обличчя й імена, але ми знаємо, хто відповідає за безпеку в місті, знаємо чиновників Міністерства внутрішніх справ та інших урядових установ. Горезвісного Сергія Кусюка, який очолював полк спецпризначення «Беркут» в Україні та віддав наказ атакувати протестувальників на Майдані у 2013 і 2014 роках, помітили за координацією поліцейської протидії демонстрантам у Москві. Він не єдина особа, що має нас цікавити. Наша влада повинна дати розвідці завдання розробити й опублікувати детальні схеми, з яких буде видно, хто у владних структурах наказує застосовувати силу проти учасників протестів, хто з прокурорів висуває проти них сфабриковані звинувачення, хто із суддів засуджує людей на підставі фальшивих доказів, хто з тюремників знущається із в’язнів.
Коли ми встановимо особи цих людей, можна буде застосувати санкції. Чи мають вони активи на Заході? Або, приміром, рахунок в австрійському банку чи віллу в Іспанії? Їх можна заморозити. У Великій Британії з’явився новий інструмент — так званий наказ про статки невідомого походження, який можна задіяти проти тих, чиї активи не відповідають офіційним зарплатам.
Читайте також: Захистити Гонконг, підтримати Тайвань
Навіть якщо неможливо вийти на їхні активи, ці можновладці та їхні рідні, певно, відпочивають за кордоном. Служити клептократії — справа нелегка, тож доводиться якось розслаблятися. Ми можемо змусити їх переглянути плани на відпустку, причому назавжди. Нехай їздять до братньої Білорусі, а от у Європейський Союз, Північну Америку та союзницькі країни візи вони не отримають. Деінде за кордоном у цих людей можуть відмовити кредитні картки.
Ми, може, ліниві, та не безсилі.