Більше місяця тому, 31 грудня, в китайській провінції Хубей вперше спалахнув невідомий раніше коронавірус nCoV. З того часу від інфікування ним, станом на 13 лютого, померли 1355 людей, а загалом у світі діагностували щонайменше 60 тисяч випадків зараження.
Більшість фабрик та великих підприємств у китайських містах призупинили роботу до 14 лютого. Виробники автомобілів закривають заводи, не працюють порти. Проблеми з'явилися також у малого та середнього бізнесу.
Тиждень.ua зібрав найцікавіші тексти про те, як коронавірус вплинув на китайську та світову економіку.
Економічний редактор The Guardian Філіп Інман пише, що спалах коронавірусу суттєво впливає не лише на китайську, але й світову економіку, оскільки багато світових компаній покладаються на постачальників, що базуються в Китаї.
"Наприклад, 290 з 800 постачальників Apple знаходяться в Китаї, і країна несе відповідальність за 9% світового виробництва телебачення. Відповідно до індексу стійкості 360 DHL, 50% всього виробництва в Ухані пов'язане з автомобільною промисловістю, а 25% – з технологіями поставок з регіону", – зазначає він.
Американський та європейський виробники вже відчули наслідки вірусу, наприклад, Hyundai вже припинив свою діяльність в Південній Кореї через брак деталей з Китаю.
- Читайте також: Штучний інтелект проти коронавірусу
Економіст Чартсай Парасук для Bangkok Post пише, що проблеми в китайській економіці насправді почалися задовго до спалаху коронавірусу.
"Спалах (вірусу) – це явний заклик до пробудження світу. Міф про велику економічну силу Китаю був розбитий. Її народ і світ незабаром зрозуміють, що Китай є вразливим, а не незламним", – зазначає він.
Економіст додає, що "епідемія вражає й іноземних інвесторів". Наприклад, японській компанії Nissan Motors Co довелося на кілька днів закрити свою фабрику "Кюсю" через брак поставок з Китаю.
У публікації CNN йдеться про те, що уряд Китаю швидко просунувся з метою протидії економічним наслідкам коронавірусу. Зокрема, Народний банк Китаю знизив ключову процентну ставку цього тижня та ввів величезні суми готівки на ринки, щоб допомогти зняти тиск на банки та позичальників. Чиновники також оголосили про нові пільги та субсидії, призначені для допомоги споживачам.
Однак, додають у публікації, Китай також більш вразливий до кризи, ніж 17 років тому, коли спалахнула ВРВІ у 2003 році: "У нього набагато більша заборгованість, торговельна напруга з основним торговим партнером".
- Читайте також: Die Welt: Тепер Китай націлився і на Тайвань
Президент Ради з питань зовнішніх відносин Річард Хаас у колонці для The Washington Post пише, що "вірус може змінити Китай у принциповий спосіб – і навіть якщо цього не відбудеться, він повинен змінити те, як ми думаємо про Китай".
"Крім людської трагедії, негайний вплив вірусу здебільшого економічний. Питання лише в тому, наскільки це сповільнює економіку Китаю і на який термін", – зазначає Хаас.
Він додає, що епідемія коронавірусу сповільнює розвиток економіки у всьому світі, оскільки китайська економіка за останні роки стала дуже інтегрованою.