Скандали переслідують ще не створене Державне бюро розслідувань чи не від моменту ухвалення відповідного закону у листопаді 2015-го. То новий правоохоронний орган загрожував загальмувати розслідування злочинів Революції Гідності. То почнеться довготривала епопея з призначенням членів конкурсної комісії, яка обиратиме голову та його заступників. То на керівні посади в списках з’являться одіозні персонажі. Відсьогодні додався ще один: перенесення початку тестування кандидатів на невизначений термін.
Як відомо, 1 жовтня 2016-го мало початися тестування кандидатів на посади директора, першого заступника і заступника Бюро. Старт процесу мав відбутися об 11:00 в приміщенні Національного агентства України з питань держслужби. Втім кандидатів, які все ж таки прийдуть, аби скласти тест, очікує сюрприз – його скасували через скаргу одного із кандидатів. А саме через лист Головного військового прокурора Анатолія Матіоса, який претендує на посаду очільника нового правоохоронного органу. Окрім нього, щоправда, на керівні посади ДБР вистачає одіозних персонажів: начальник головного слідчого управління СБУ, заступник київського прокурора, «міліціонер-пенсіонер» Цюприк (про нього Тиждень.ua писав у матеріалі «ДБР у старій міліцейській формі») тощо. Із повним переліком імен та прізвищ кандидатів можна ознайомитися на сайті Кабінету міністрів України.
У своїй скарзі пан Матіос зазначає, що «тестові завдання ґрунтуються на застарілому законодавстві», у завданнях є дискусійні питання, однозначну відповідь на які не знайшли навіть професійні правники, наявні питання із кількома частково правильними відповідями тощо. Загалом, Головний військовий прокурор, за його словами, проаналізував чи не всі завдання тестів і виявив понад 200 завдань, в яких наявні помилки й різного роду недоліки. А це, за словами все того ж Матіоса, складає більше 10% від загальної кількості завдань.
Далі починається найцікавіше. Лист-скарга пана прокурора датований 26 вересня цього року. Проте через секретаріат Кабміну комісія дану скаргу отримала 29-го вересня. А вже наступного дня, 30-го, ввечері в екстреному порядку зібралася на засідання аби вирішити, що робити далі. Адже така скарга, за їх словами, може поставити під загрозу результати конкурсу. Оскільки дає приводи для оскарження в судах.
Читайте також: Реформа власним коштом?
«Я продивилася тести, але не побачила суттєвих недоліків. Проте конкурс у нас важливий і не може бути підстав, які б дали приводи для оскарження результатів або затягування самого конкурсу. Всі експерти (які приймали участь у підготовці тестових завдань – авт.) мають підготувати відповіді на лист пана Матіоса», – зауважила Наталья Севостьянова, заступник міністра юстиції і секретар комісії з проведення конкурсу.
Власне, експерти мали озвучити свою позицію під час засідання. Втім, вони не змогли бути присутніми. Голова комісії Роман Майданик зазначив, що розлогу відповідь на зауваження Матіоса встиг підготувати лише один експерт з трьох – Микола Хавронюк, професор кафедри кримінального права та кримінології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Основні тези озвучили на широкий загал.
«Складність запитання не може говорити про його некоректність, як пише пан Матіос», – наголосив Хавронюк.
У відповіді для конкурсної комісії він зазначив, що помилки у низці тестових завдань справді можуть бути, оскільки «був проведений великий обсяг робіт, готувалися сотні й тисячі запитань», а перевірити впродовж 8-ми годин, за словами експерта, можна лише приблизно 100 завдань. Проте, наголошує правник, озвучена Матіосом цифра у 200 тестів не відповідає дійсності. До того ж, наголошує Хавронюк, помилки не можуть критично впливати на результат, оскільки у своїх можливостях всі рівні і питання у всіх будуть однакові.
Скаржився Головний військовий прокурор і на процедуру апеляції. Зокрема, у Матіоса викликало невдоволення те, що оскарження рішення подається впродовж години по завершенні тестування, без можливості покинути приміщення, де відбувається тест, та без ознайомлення з конкретними результатами по кожній відповіді.
Читайте також: ЄС виділить Україні близько шести мільйонів євро на реформування поліції
Комісія, взявши до уваги скаргу, єдиноголосно вирішила відтермінувати початок конкурсу на «пізнішу дату, але на строк не більше, ніж на три тижні». За цей час експерти мають підготувати відповіді на закиди Матіоса, а члени комісії – проаналізувати тестові завдання ще раз. У разі виявлення помилок у завдання внесуть правки і їх повторно затвердять. Крім того, можливо переглянуть і процес апеляції.
«У зв'язку з поданням звернення Матіоса А. В. листа зі скаргою… у зв'язку з необхідністю вивчити інформацію, викладенуш в листі та з метою врахування обґрунтованих зауважень (за їх наявності) перенести тестування кандидатів, призначене на 1.10 та 8.10 на пізнішу дату, але на строк не більше, ніж три тижні», – йшлося у рішенні комісії.
«Лист Матіоса ми не оприлюднювали, зачитали лише текст під час засідання. Ознайомитися із відео засідання можна буде трохи згодом. Чому не публікували лист? До цього ми не оприлюднювали жодних скарг і не хочемо робити виключення для будь-кого з кандидатів. Думаю, ми сьогодні прийняли правильне рішення про перенесення тестування. Ми всі розуміємо, що такого роду листи направляються, аби згодом мати підстави для оскарження результатів конкурсу. Нібито «Ми вас попереджали про недоліки, а ви не відреагували, провели тести». Для нас важливо, аби ніхто не зміг незалежного кандидата, якого обере комісія, «збити» перед призначенням. Всі розуміють, наскільки ДБР важлива структура. Тому ми краще візьмемо цей час (на який відтермінували старт конкурсу – ред.), щоб підготуватися. Щоб на закиди відповіли експерти, члени комісії, підготували обґрунтовані відповіді, щоб у нас все було прозоро», – прокоментувала Тиждень.ua ситуацію з відтермінуванням початку конкурсу Севостьянова.
«Подібних скарг у нас раніше не було. Сьогодні я озвучував лист одного з кандидатів, який вказував на 2 можливі неправильні тести. Але не на 200. Таке вперше. Рішення про перенесення для комісії було не просте. У листі Матіоса є інформація, яка потребує перевірки, вивчення. Тож щоб прийняти остаточне рішення, ми вирішили перенести тестування», – зауважив у коментарі Тиждень.ua голова комісії Майданик.
У світлі останніх подій, які розгортаються навколо Генпрокуратури і Національного антикорупційного бюро, можна припустити, що відбувся банальний саботаж конкурсу. Прокурора Матіоса у певних колах прямо називають людиною Генпрокурора. А оскільки після створення, хоч остаточно структура оформиться 2017-го, ДБР відбирає низку повноважень ГПУ. Як відомо, ДБР належатиме розслідування усіх злочинів, вчинених високопосадовцями, суддями, прокурорами і іншими правоохоронцями, крім тих, що віднесені до підслідності НАБУ. Крім того, ДБР розслідуватиме особливо тяжкі насильницькі злочини, злочини, скоєні організованими угрупованнями, випадки катувань з боку правоохоронців, а також злочини у сфері тероризму. Що за таких повноважень і за відсутності підконтрольного очільника Бюро, у свою чергу, може викликати невдоволення у певних провладних колах. З іншого боку, цілком імовірно що один з кандидатів на посаду директора відомства відстоює лише свій особистий інтерес.
Читайте також: Позачергова сесія ВР: важка хода судової реформи
«Останнім часом зі скаргами активізувалися всі. Це відбулося в момент, коли комісія перейшла до активного процесу підготовки тестувань. У ситуації з листом Матіоса я б не говорила про зацікавленість ГПУ, я її не бачу. Як на мене ми зараз у ситуації, кожен з кандидатів переслідує власні інтереси. Тож пана Матіоса треба розглядати не як представника Генпрокуратури, а як одного з кандидатів, які рівні за своїми можливостями», – зауважила Севостьянова.
З іншого боку, трохи перевести подих можуть і громадські активісти. Вони висловлювали своє обурення через те, що конкурсна комісія вирішила, що «присутність під час проведення тестування незалежних спостерігачів є зайвою».
«А тому в суботу (1.10, день, коли мало розпочатися тестування – ред.) контролювати процес видачі логінів і паролів для тестування, використання сторонніх предметів і технічних засобів, відповідність зафіксованих результатів фактично отриманим кожним кандидатом будуть лише члени конкурсної комісії (призначені за квотним принципом від органів влади), працівники секретаріату Кабміну і працівники Нацдержслужби», – написав на своїй сторінці у Facebook активіст, екс-член атестаційної комісії до Нацполіції Роман Сініцин.
І справді, на початку вересня комісія з проведення конкурсу справді виносила відповідне рішення, фактично закривши процес проведення конкурсу для громадськості. Втім, голова комісії пан Майданик скепсису громадських активістів не поділяє.
«Відповідно до вимог закону і регламенту передбачена відкритість конкурсу. Але на умовах, визначених комісією. Ми організуємо режим он-лайн, в якому можна буде стежити за перебігом процесу. Крім того, рішенням комісії залучено одного зі спостерігачів від організації-донора (якої, щоправда, пан Майданик не назвав – авт.) Дивіться регламент, там все прописано», – прокоментував він ситуацію із спостерігачами.
Втім, за три тижні може багато чого змінитись. І мова не лише про внесення правок у тестові завдання чи зміну порядку апеляції. Доки конкурсна комісія готує відповіді Матіосу, на її адресу продовжують надходити скарги, які вона змушена розглядати. Найближче засідання вже заплановане: воно має відбуктися 11 жовтня о 18:00.