Новий український уряд успадкував від "папєрєдніків" пусту казну, зарплатні й пенсійні заборгованості, великий державний борг та мізерні золотовалютні резерви. Тож питання про пошук фінансових ресурсів для стабілізації економіки постало автоматично й без зволікань. Одним із джерел наповнення державної скарбниці розглядають експропріацію капіталів Януковича та його "Сім’ї", незаконно сформованих у період правління режиму. Міжнародні експерти жваво її обговорюють, більшість українців підтримує її обома руками, але на ділі довести справу до появи вилучених грошей в українській казні дуже важко. Чи готові Захід та Україна насправді йти в цьому питанні до кінця?
Минулого тижня Андерс Аслунд, науковий співробітник Інституту Петерсона, колишній економічний радник Леоніда Кучми в Україні та уряду Єльцина-Гайдара в Росії, у своїй статті в Financial Times заявив, що "зважена оцінка статків "Сім’ї" становить $12 млрд." Звичайно, це не ті $70 млрд., які, за словами Арсенія Яценюка, за останні три роки було вивезено з України (власне, гроші – чи радше вартість – вивозили й раніше в обсязі приблизно $15-20 млрд. щороку). Але порядок суми цілком співставний із тим, чого український уряд просить від МВФ ($15 млрд.) та що йому запропонував Євросоюз (€20 млрд.) Тому Захід, навчений гірким досвідом розкрадання попередніх позик українською владою, й ініціює питання про конфіскацію та репатріацію грошей "Сім’ї", щоб не нести зайвих витрат на Україну.
Схоже США та ЄС налаштовані рішуче. Спочатку Мінфін США звернув увагу американських банків на те, що вони повинні уважно контролювати рух коштів на рахунках Віктора Януковича та інших високопосадовців України, які пішли у відставку або залишили Київ. Європейці пішли далі. Швейцарія, Австрія та Ліхтенштейн заморозили активи низки колишніх українських чиновників (18-20 осіб), тісно пов’язаних із режимом Януковича. Серед них два Януковичі, два Клюєви, усі "сімейні" міністри уряду Азарова разом із самим Миколою Яновичем, а також Допа, Гепа, Пшонка та інші. Інші країни, зокрема Великобританія, Італія та Іспанія, готові застосувати санкції до людей режиму в разі ухвалення відповідного рішення на рівні ЄС. Швейцарська поліція вже провела обшуки в офісах фірми Януковича-молодшого, щоб виявити докази відмивання грошей. Є всі підстави припускати, що цей ряд доповнюватиметься подібними діями дедалі більшої кількості західних країн.
Але заморозити рахунки в європейських та американських банках та інші, менш ліквідні активи "Сім’ї" не штука, адже подібні прецеденти були непоодинокі. А от повернути їх у власність України – проблема нетривіальна. На думку одразу спадають гроші Павла Лазаренка, який розікрав із бюджету України значно меншу суму – за різними оцінками $100-320 млн. У 2006-му на його рахунках у Штатах заморозили $477 млн., які досі не повернуто в Україну. Українські уряди, зокрема Кабмін Азарова, неодноразово намагалися повернути ці гроші, але наразі без особливих успіхів. Як тільки справа доходила до рук бюрократів та юристів – будь-який поступ у ній припинявся.
З іншого боку, у світі існує прецедент повернення статків Муамара Каддафі. Свого часу, коли після повалення режиму Каддафі повстанський уряд Лівії звернувся до міжнародних донорів за позикою $3 млрд., йому їх видали з рахунків лівійського диктатора, зокрема Франція повернула йому €290 млн. із заморожених рахунків Каддафі. Водночас на звернення до ООН розморозити фонди Лівії, які оцінювалися у $150 млрд., повстанському урядові відмовили через сумніви в тому, що "уряд Лівії досить згуртований для того, щоб довіряти йому настільки великі суми грошей".
Ситуація з Україною дуже подібна, хоча суми, про які йдеться, на порядок менші. Доки новостворений уряд України буде нестійким (особливо з огляду на останні події у Криму та заяви й дії Росії), Захід намагатиметься забезпечувати його фінансування із репатрійованих статків "Сім’ї", щоб уникати ризиків неповернення позик, які можуть бути видані Україні. Якщо ситуація заспокоїться, а США та ЄС впевняться, що погашенню кредитів, виданих Україні, із відсотками нічого не загрожує, то процедуру повернення активів оточення Януковича в Україну почнуть затягувати якомога довше. Час – гроші. Поки гроші Януковича заморожені – час працює на Захід, а не на Україну. А от чи буде з ними те саме, що й із золотом Полуботка, – покаже той-таки час.