У ставленні влади до малого бізнесу несподіване потепління. За інформацією Тижня, уряд взявся за перегляд податкового законодавства після вказівки з Адміністрації президента, де вже почали активну підготовку до парламентських виборів, – останні рішення влади і заяви представників Партії регіонів явно працюють на задобрювання електорату. Зокрема, в середині травня прем’єр-міністр Микола Азаров завітав на розширене засідання Ради підприємців при Кабміні й пообіцяв зберегти спрощену систему оподаткування. Через кілька днів запланована акція протесту малого бізнесу, яка мала перерости у всеукраїнську безстрокову, відбулася, але якось мляво. А невдовзі в парламенті було зареєстровано законопроект № 8521 «Про внесення змін до Податкового кодексу…». Документ передбачає, зокрема, включення до ПК розділу про спрощенку. При цьому, за словами опитаних підприємців, відповідні норми на 70% повторюють раніше розроблений законопроект за участю близько 300 ділових об’єднань. «Малий бізнес – це дуже потужна складова економіки. І створення нормальних, комфортних умов для нього – один із наших пріоритетів», – запевнив міністр фінансів Федір Ярошенко. А його шеф Микола Азаров особисто звернувся до законодавців з проханням якнайшвидше прийняти законопроект № 8521, щоб він набрав чинності вже 1 липня 2011-го. Щоправда, підприємці побоюються, що під час опрацювання у Верховній Раді документ може бути скоригований, до того ж не на користь бізнесу. Таке вже бувало, і не раз.
Три в одному
Автори законопроекту пропонують поділити підприємців-фізосіб на три групи. При цьому обсяг обороту та фіксовані ставки податку прив’язати до розміру мінімальної заробітної плати (МЗП), встановленої на 1 січня звітного року. До першої групи увійдуть особи, річний дохід яких – до 150 МЗП (141,15 тис. грн), причому такі спрощенці мають право провадити ремісничу діяльність, торгівлю на ринках, надавати побутові послуги населенню (перелік визначений у законопроекті). Проте їм заборонено залучати до роботи найманих працівників. Визначати ставки податку для цих підприємців запропоновано місцевій владі в межах від 1% до 10% МЗП на місяць (9,41–94,1 грн).
До другої групи зарахували зайнятих виробництвом та реалізацією товарів-послуг (включно з ресторанами), річний дохід яких не перевищує 1000 МЗП (941 тис. грн). Такі спрощенці зможуть найняти на роботу до 10 працівників, але реалізовувати товари/надавати послуги їм дозволено лише громадянам або іншим платникам єдиного податку. Відтак підприємцям цієї групи не матимуть права співпрацювати з юридичними особами, які користуються загальною системою оподаткування. Податок для групи № 2 становитиме від 2% до 20% МЗП (18,82–188,2 грн). Себто ставку для найдрібніших спрощенців дещо знижено (раніше становила щонайменше 200 грн).
Третя група – фізичні особи з річним доходом до 2000 МЗП (1,882 млн грн) і з кількістю найманих працівників до 10 осіб. Вони зможуть платити або 5% обороту, або 3% у разі реєстрації платником ПДВ (раніше – 10% або 6% + ПДВ). Крім того, автори законопроекту пропонують аналогічні умови юрособам, дохід яких сягає 5000 МЗП (4,705 млн грн) з кількістю працівників до 50 осіб.
Також передбачається введення короткотермінового свідоцтва платника податку для осіб, які займаються несистематичним продажем. При цьому предметом продажу можуть бути вироблена чи перероблена продукція, речі, товари на суму до 25 МЗП (23,525 тис. грн). Їх дозволено здійснювати не довше як 15 днів поспіль, а свідоцтво може бути видано не частіше ніж чотири рази на рік. Продавець зобов’язаний провадити діяльність самостійно і не має права залучати найманців. Ставку податку за таким свідоцтвом визначено в розмірі 1% МЗП (9,41 грн) за кожен день торгівлі. Сплачується він заздалегідь за всі дні й не повертається. Такі свідоцтва видаватимуть органи ДПС, а відсутність документа (до речі, суворої звітності) в продавця податківці вважатимуть підставою для притягнення до адміністративної відповідальності (виняток зроблено лише для селян – реалізаторів продукції, вирощеної на власних городах). На думку експертів, механізм є не так кроком назустріч бізнесу, як засобом контролю над інтернет-торгівлею та пов’язаними з нею тіньовими потоками товарообігу й сфери послуг – це, так би мовити, ложка дьогтю в діжці меду.
Все для тебе
У процесі обговорення законопроекту уряд пішов на додаткові поступки. Зокрема, дав згоду на забезпечення підприємцям першої та другої груп щорічної відпустки й лікарняних. Передбачається, що з’явиться можливість на час відпустки не сплачувати єдиного податку (раз на рік), а також у разі документально підтвердженого лікарняного (що триває понад місяць). Частково в Кабміні погодилися врахувати пропозицію підприємців щодо єдиного соціального внеску (ЄСВ). Так, законопроект пропонує скасувати його для спрощенців-пенсіонерів та інвалідів. Однак вимога зменшити ЄСВ для інших спрощенців з 34,7% до 18% МЗП підтримана не була. За словами народного депутата Ксенії Ляпіної, це може призвести до порушення здорової конкуренції та конфліктів у підприємницькому середовищі, адже тепер за одних і тих самих умов підприємці-пенсіонери матимуть перевагу перед молодшими спрощенцями. Але така ситуація видається цілком логічною із соціального погляду.
Певні поступки передбачаються і для підприємців третьої групи, а також спрощенців-юросіб. Зокрема, таким суб’єктам (якщо вони реалізують продукцію власного виробництва) запропоновано сплачувати податок у розмірі половини ставки. Але визначення продукції власного виробництва в документі немає, тому не виключено, що на практиці (у разі ухвалення змін до ПК) виявлятимуться неприємні нюанси, пов’язані з тлумаченням норми.
Обхідні шляхи
Натомість законопроект не знімає, а в деяких випадках навіть поглиблює проблему відносин спрощенців із великими компаніями, що працюють на звичайній системі оподаткування. Так, з 1 квітня 2011 року набрала чинності стаття 139 ПК, яка забороняє платникам ПДВ відносити до витрат кошти на придбання товарів чи послуг у спрощенців. Таким чином, для великих компаній робота з останніми стала, м’яко кажучи, невигідною. Зокрема, за бортом лишилися підприємці, що надавали юрособам послуги з перевезення, постачання, встановлення та обслуговування обладнання тощо. Щоб продовжити співпрацю зі своїми партнерами, вони були змушені переходити або на загальну систему та реєструватися платниками ПДВ, або на готівкові розрахунки (на що погоджувалися не всі замовники).
Але й надалі вирішення цієї проблеми не передбачається. Стаття 182 кодексу регламентує добровільну реєстрацію спрощенця платником ПДВ, але за умови, що він протягом року не менш як 50% загальних робіт/послуг надавав платникам податку. Під цю умову підпадає лише незначна кількість спрощенців, але й вони залишилися не при справах, адже органи ДПС (абсурдно посилаючись на те, що кодекс набрав чинності з 1 січня 2011-го, а тому рахувати рік сплати ПДВ можна лише з цієї дати) ускладнювали життя бізнесменам.
Стаття 181 ПК встановлює обов’язковість реєстрації платником ПДВ у разі, якщо дохід підприємця за останній рік перевищив 300 тис. грн. Однак, не сплачуючи ПДВ і не маючи права на податковий кредит, досягти такого обороту вкрай складно. При цьому відповідний обов’язок виникає в суб’єкта господарювання, тільки-но його дохід перевищив визначену суму, а право на податковий кредит – лише з моменту реєстрації платником ПДВ. Такий проміжок часу, коли підприємець змушений сплачувати податок, але не має права на відшкодування, може тривати від 10 днів до… нескінченості й залежить тільки від волі податківців.
Законопроект № 8521 передбачає скасування статті 139 ПК, про що представники уряду говорили як про найбільшу свою поступку. Втім, нагадаємо, що підприємцям першої та другої категорій пропонується взагалі заборонити співпрацю з юрособами. А фізособам третьої та юрособам-спрощенцям вона дозволена лише… у разі їхньої реєстрації платниками ПДВ. Згідно із законопроектом, їх зобов’яжуть зареєструватися, навіть якщо вони отримують від платника ПДВ бодай гривню. Причому порядок процедури не змінюється. Таким чином, розрекламована урядова поступка – це лишень заміна шила на мило.
Кухня влади
Опитані підприємці побоюються, що під час обговорення законопроекту з нього вилучать найпотрібніші норми, а тому просять законотворців не зволікати з його прийняттям та не вносити до нього змін. Навіть якщо корективи подаватимуть під соусом «удосконалень». Утім, схоже, «покращення» документа в будинку під куполом на вул. Грушевського не уникнути. Спікер Володимир Литвин попросив профільний комітет ВР звести всі зміни до Податкового кодексу в один законопроект. Йдеться про поєднання близько 40 документів, деякі з яких уже ухвалені в першому читанні. Є ймовірність того, що принципові для дрібного бізнесу норми загубляться в цій нашвидкуруч приготованій суміші.