Зростання протестних настроїв у суспільстві, які час від часу виливаються у вуличні акції з вимогою перегляду курсу реформ і відставки чинного уряду, та падіння рейтингу влади змушують президента вдаватися до радикальних дій. Давно перевірений спосіб хоча б тимчасово вгамувати пристрасті громадян, не задоволених політикою влади, – знайти у власній команді цапа-відбувайла, який відповідатиме за провал обіцяних реформ. Водночас, за словами джерел у партії влади, Віктор Янукович і сам не задоволений роботою ледь не половини Кабміну, очолюваного Миколою Азаровим.
Першим під гарячу президентську руку потрапив міністр охорони здоров’я Ілля Ємець. Та джерела, близькі до глави держави, стверджують, що протягом літа слід очікувати нових кадрових змін в уряді. З одного боку, такий кадротрус має дисциплінувати тих міністрів, які збережуть свої посади, з іншого – знизити протестну активність громадян.
Перший пішов
Обрання Ємця першою жертвою нових кадрових чисток у Кабміні президент пояснив тим, що йому начебто не вдалося налагодити належним чином роботу міністерства та реалізувати план реформ медичної галузі. Проте експерти стверджують, що причина втрати посадовцем міністерського крісла має мало спільного з якістю його роботи. Навести лад у медичній галузі, про яку не надто турбувалися й усі попередні уряди, за п’ять місяців (а саме стільки той обіймав посаду міністра) практично неможливо. За інформацією Тижня, Ємець справді був запеклим противником медичної реформи в тому вигляді, у якому вона була задумана й мала звестися фактично до скорочення лікарень і перерозподілу власності. Натомість самі учасники фармацевтичного ринку пояснюють відставку конфліктом міністра зі структурами, які контролюють галузь.
Та крісло недовго залишалося вакантним – уже 24 травня посаду обійняв Олександр Аніщенко, який у часи прем’єрства Януковича працював начальником управління охорони здоров’я Донецької обласної держадміністрації, а з 2010 року став першим заступником міністра. Це призначення продовжило тенденцію «подонеччення» найвищих державних посад.
На електричних стільцях
У партії влади прогнозують, що відставкою Ємця Янукович не обмежиться. «У політиці можливо все, в українській політиці тим більше, особливо в контексті недосконалості реформ і тієї критики, яку висловив президент на адресу уряду», – ділиться припущеннями з Тижнем регіонал Василь Горбаль. За словами депутата, найпроблемнішою на сьогодні є робота Кабміну в соціально-економічній галузі.
Тривожним сигналом для багатьох урядовців має стати і натяк віце-прем’єра Андрія Клюєва на «жорсткі кадрові рішення» щодо міністрів, які зривають терміни євроінтеграції, а також нещодавня заява іншого віце-прем’єра Бориса Колеснікова, що, мовляв, у відставку слід відправляти всіх, хто не може впоратися з реформами.
За словами джерела, близького до Януковича, глава держави готує ще одну-дві гучні кадрові зміни. Хто саме покине стіни Кабміну, він визначатиме, виходячи з політичної кон’юнктури, що складатиметься на момент оголошення ним рішень про звільнення.
Одним із перших кандидатів на виліт є міністр освіти і науки Дмитро Табачник, якому останнім часом дістається від президента. Зокрема, він уже висловив своє незадоволення законопроектом про вищу освіту та закриттям шкіл по всій Україні. Показово, що саме зараз претензії до Табачника з’явилися і в прокуратури. Так, за інформацією заступника генпрокурора Віктора Занфірова, у 2010 році держзамовлення з видання підручників та навчальних посібників не виконано в кількості 171 тис. примірників. При цьому сформоване воно було неналежним чином, а пропозиції освітніх закладів щодо реальної потреби регіонів не враховувалися. Приміром, букварів російською мовою надрукували на 65 тис. примірників більше, ніж потрібно. Натомість українською мовою – на 83,4% менше (докладніше про цю справу – в найближчому числі Тижня). Останньою краплею, що змусить президента шукати заміну міністрові освіти, може стати провал цьогорічних випускної та вступної кампаній, який прогнозують експерти.
У чорному списку опинився і головний фінансист Федір Ярошенко, якому Янукович красномовно натякнув на звільнення, попередивши, що «вже підняв над ним сокиру». Ярошенка вважають людиною, близькою до прем’єра Азарова. Тому його відставка, на думку експертів, означатиме, що невдовзі захитається й крісло прем’єра.
Кандидатом на роль цапа-відбувайла, що відповідатиме за всі негативні аспекти реформ нинішньої влади, уже давно називають Сергія Тігіпка. Його робота в соціальній галузі викликає роздратування в багатьох громадян, а за бажання на Тігіпка можна повісити й усі недоліки Податкового кодексу. Утім, він і далі є головним комунікатором влади з Міжнародним валютним фондом. І сокиру над його головою піднімуть лише у разі, якщо виникнуть проблеми у відносинах із МВФ.
Ще один претендент на звільнення – міністр оборони Михало Єжель, яким Янукович і Ко незадоволені давно. Засідання РНБО 2010 року, на якому президент піддав роботу посадовця жорсткій критиці, ледь не закінчилося для нього звільненням. Початок 2011 року пройшов під знаком скандалу з комерційною структурою, якій Міноборони заборгувало кругленьку суму за постачання продовольства. Зміни в пенсійному законодавстві призвели до відпливу офіцерів з армії, а терміни переходу до контрактного принципу формування Збройних сил так і лишилися невизначеними. Фактично єдине, що дає змогу Єжелю поки що залишатися на посаді міністра, – влада ніяк не може визначитися з кандидатурою на його місце.
Кінець азаровщини відкладається?
Звільнення міністра охорони здоров’я і критика роботи інших членів уряду самою владною командою провокує в політичних колах розмови про відставку Азарова, якого начебто хочуть посунути одразу кілька груп впливу. Організатори акції «День гніву» розповідають, що до них нібито виходили депутати від Партії регіонів і пропонували голову прем’єр-міністра в обмін на згортання протестних акцій.
Утім, чутки про відставку прем’єра ходять давно і підживлюють в угрупованнях партії влади дух змагальності (кожна сподівається, що саме її представникові вдасться очолити Кабмін).
Адже після скасування конституційних змін 2004 року та проведення кадрових ротацій в уряді у зв’язку з оголошеною адмінреформою хитка рівновага між бізнесовими угрупованнями в ПР була порушена: більшої ваги вдалося набрати так званій групі Фірташа – Льовочкіна. Решта тепер наполягають на відновленні справедливості через заміну Азарова на близьких до них людей. Із цим пов’язують, наприклад, чутки про можливе призначення прем’єром Андрія Клюєва. Водночас збільшити вплив на Кабмін прагне й сама група Фірташа – Льовочкіна, яка, за словами джерел, найактивніше лобіює відставку чинного прем’єра.
За таких умов Азаров, лояльний безпосередньо до Януковича, залишається запорукою того, що жодна з груп впливу не здобуде вирішальної переваги над іншими і не зможе диктувати волю президентові. Тим більше що Микола Янович не має політичних амбіцій, а отже, йому можна довірити навіть власну партію, він не перебудовуватиме її під себе. Тож у країні має трапитися щось справді надзвичайне, щоб прикрити форс-мажор відставкою Азарова.