Так, на початку вересня стало відомо, що між Маріїнським парком і площею перед входом в Раду з'явився масивний кований паркан заввишки близько 2,5 м.
20 вересня учасники акції протесту, серед яких були і ветерани-афганці, штурмували Верховну Раду, протестуючи проти прийняття законопроекту №9127. Після цього за ніч паркани були переставлені таким чином, що місця для проведення мітингів на площі перед парламентом не залишилось. А на початку жовтня площа перед Радою була вже повністю обгороджена масивним парканом.
4 жовтня спікер Володимир Литвин пообіцяв розібратися, хто встановив паркан, зазначивши, що апарат Верховної ради до цього не має відношення. Згодом він заявив, що Рада профінансувала лише встановлення паркану з боку вулиці Грушевського і не має відношення до паркану з боку Маріїнського парку. Він пояснив, що огорожа знадобилася після ДТП, коли п’яний водій, не впоравшись з управлінням, зніс частину огорожі навколо Ради та врізався в її будівлю. Вже 19 жовтня спікер заявив, що не збирається з’ясовувати ініціаторів встановлення паркану.
Перед цим, керівник апарату Верховної Ради Валентин Зайчук заявив, що частина площі Конституції перед будинком парламенту, на якій встановлено огородження, належить не Раді, а Центральному парку культури і відпочинку Києва.
У свою чергу представник дирекції Центрального парку культури і відпочинку Києва повідомив, що територія площі не належить до парку: «Це не наше відомство, ми не розпоряджаємося цією територією… Територія, на якій перебуває ось це ось огородження, – за рамками компетенції дирекції парку. Це озеленення займається».
Представник комунального підприємства «Київзеленбуд» повідомив, що КП не має жодного стосунку до огородження і що територією, на якій воно розташовано, відає комунальне підприємство з утримання зелених насаджень Печерського району.
Керівник останнього Павло Коротинський повідомив, що територія площі Конституції перебуває на балансі КП «Шляхоексплуатаційне управління з ремонту і утримання автомобільних доріг і споруджень на них Печерського району» Києва.
У виробничому відділі управління повідомили , що не встановлювали зазначене огородження: «Це те високе, котре понад два метри? Ні, не встановлювали».
26 жовтня Печерська районна державна адміністрація Києва заявила, що не має інформації про замовників та виконавців встановлення паркану навколо Верховної Ради.
Пізніше народний депутат від Партії Регіонів, голова комітету ВР з питань регламенту Володимир Макеєнко намагався знайти господаря огородження і отримав від Київської міськдержадміністрації відповідь, що «це огороджували парк, а огородили Верховну Раду».
8 листопада столична міліція зайнялась пошуком ініціатора встановлення паркану у рамках розслідування кримінальної справи за фактом хуліганських дій та нанесення тілесних ушкоджень співробітникам правоохоронних органів під час акції протесту 3 листопада біля парламенту.
18 листопада заступник глави КМДА з питань ЖКГ Олександр Мазурчак заявив, що паркан біля Верховної Ради встановило Печерське управління зелених насаджень.
29 листопада стало відомо, що Печерський зеленбуд заявив, що не має відношення до встановлення цього огородження.
За цей час Верховна рада відмовилася включити до порядку денного сесії законопроект №9436, яким парламенту пропонувалося знести навколо його будинку огородження, а також заборонити встановлювати огорожі навколо органів державної влади. Після чого народний депутат від НУ-НС Андрій Парубій, заявивши про незаконність встановлення паркану, за допомогою електропилки демонтував кілька секцій.
Огорожу кілька разів зносили протестувальники, однак за ніч її відновлювали. А згодом і укріпили бетоном.
Народний депутат від БЮТ Наталія Королевська звернулася до Окружного Адміністративного суду Києва з вимогою зобов'язати Головне управління контролю за благоустроєм Києва демонтувати встановлену огорожу біля Верховної Ради з боку Маріїнського парку.