«Хабарники – це в основному великі циніки, люди, «що дорвалися», які, як правило, багато досягли у незаконний спосіб. Зазвичай топ-ешелон не зважає на думку соціуму, тому показові затримання, як справа Мельника, не чинить на них жодного впливу. Натомість на риб-корупціонерів подрібніше – публічні справи справляють сильніше враження», – вважає Хмара.
На його думку, показові затримання хабарників, судові процеси над ними, не здатні зменшити кількість потенційних корупціонерів.
«Я не вірю в ініціативи влади, у їхні показові справи, коли корупціонера спіймали на камеру, одягнули на нього наручники, адже всі прекрасно розуміють, що великих риб зловили не через те, що вони – корупціонери, а через те, що вони стали незручними для системи. І ці публічні акції – лише спосіб зведення рахунків із невигідними опонентами, це інструмент викреслення людини чи інституції із легальної системи корупційного життя», – вважає Хмара.
За його словами, це може породжувати тільки «банальний, персональний страх у хабарника – і він передусім породжений тим, що подумають про нього люди з повноваженнями».
Хмара вважає, що викриття хабарників журналістами є більш дієвим, але має здебільшого короткочасний ефект.
«Журналістські розслідування впливають на рівень корупції, але дуже тимчасово. Тому що журналісти у своїх матеріалах розкривають уже існуючі схеми й інколи навіть їх ламають. Але це має ефект приблизно на півроку, адже потім корупціонери малюють нові схеми й починають їх використовувати», – пояснює Хмара.
Натомість, за словами експерта, діяльність громадських активістів є більш ефективною, але й потребує більше часу.
«В Україні під тиском громадськості комітет із протидії корупції почав робити антикорупційну експертизу законів, і таким чином вже 20% документів із тих, які мали йти на сесію, розглянули як корупційно небезпечні й поставили питання про їхнє відкликання або скасування. Також дієвими є створення тимчасових слідчих комісій в окремих випадках, прийняття змін у законодавстві, які не дозволять іншим красти. Такі акції також можна вважати показовими, але й більш впливовими», – вважає Хмара.