Ще наприкінці 2020 року про онлайн-сервіс Clubhouse мало хто знав. Хоча цей проєкт було створено у березні 2020-го, і до кінця року на ньому зареєструвалося близько мільйона користувачів. При цьому вже в грудні серед них були відомі люди: голлівудські та телевізійні зірки (як-от Опра Вінфрі), прокурори та чиновники. Основна аудиторія сервісу на той час була зосереджена у США. Проте початок 2021 року подарував Clubhouse вибух популярності. Його силу можна порівняти з активним користуванням сервісом відеоконференцій Zoom на початку пандемії. Цього разу мимовільним амбасадором проєкту став Ілон Маск, який повідомив у твіттері, що планує взяти участь у діалозі на платформі Clubhouse і поспілкуватися з Владом Теневим, засновником сервісу Robinhood. Після їхньої розмови, що відбувлася 1 лютого, назва цього нового сервісу майже постійно звучить в онлайні та офлайні, в обговореннях в інших соціальних мережах та навіть в оголошеннях на сайтах онлайн-аукціонів, де продають запрошення для реєстрації в Clubhouse (див. «Вибух наднової»).
Зібратися, щоб поговорити
Clubhouse — це платформа для голосового спілкування, доступна у вигляді мобільного додатка для iOS-гаджетів. Поява версії для Android очікується за декілька місяців. Наразі приєднатися можна за запрошенням від уже зареєстрованого користувача сервісу. Спілкування у Clubhouse відбувається в «кімнатах». Ці заплановані діалоги анонсуються та про них повідомляють на головній сторінці додатка. Користувачі можуть приєднуватися і просто слухати бесіду між організатором кімнати-події та його гостями, а можуть попросити слова і долучитися до обговорення.
Хоча Clubhouse називають соціальною мережею, текстів, повідомлень та фотографій у ній немає. Користувачі не можуть обмінюватися персональними повідомленнями, а текстові блоки у Clubhouse — це опис майбутніх кімнат-подій і так зване «біо» — коротка інформація про користувача.
Читайте також: VPN-вразливість. Новий виток персональних даних
Валерія Перетятко, менеджерка з комунікацій у BWN GROUP, у своєму коментарі для Тижня так описала свій Clubhouse-досвід: «Моє знайомство з Clubhouse починалося зі стрічки фейсбуку, де розмови про нову платформу не вщухали майже тиждень. Я отримала запрошення, щоб вивчити новий комунікаційний інструмент. Хоча за час пандемії люди мали б утомитись від великої кількості месенджерів та соціальних мереж — як бачимо, на інтерес до Clubhouse це не вплинуло. І він «відкрив двері з ноги» у світ комунікацій».
За словами експертки, розробники надзвичайно точно відчули всі потреби сучасної зайнятої людини. Тож до переваг проєкту можна зарахувати простоту у підключені, повну відсутність відео, трансляції наживо, живі бесіди без прикрас. «Усе це дає спікерам можливість бути відвертішими, сказати більше, ніж позуючи на відео чи вивіряючи кожне слово під час підготовки експертної статті», — підкреслила Перетятко. Своєю чергою, для слухачів це можливість «доторкнутись» у реальному часі до цікавих людей, поставити запитання або висловити власну позицію.
За словами Перетятко такий формат може позитивно впливати на імідж експертів, які просувають особистий бренд. Він дасть змогу підвищити до себе лояльність потенційних замовників, партнерів. «Хоча онлайн-трансляції — це взагалі не новий інструмент, але саме Clubhouse пропонує атмосферу камерності, де не треба витрачати сили на відео. Все це робить платформу зручним майданчиком для публічних комунікацій», — резюмувала вона.
Екосистема і клони
Популярність нової платформи та унікальний формат комунікації (принаймні такий, який відрізняється від звичних фейсбуку чи інстаграму) призвели до створення цілої екосистеми навколо Clubhouse. До прикладу, проєкт Ask Clubhouse — це онлайн-сервіс, за допомогою якого можна ставити в режимі реального часу запитання учасникам «кімнат». Цей проєкт створив польський лікар Марчін Брукевич, який хотів долучитися до дискусії, та не був певен у рівні своєї англійської. Ще один елемент нової екосистеми — сервіс Host Notes, онлайн-дошка для нотаток учасників обговорень. Відразу три сервіси — ClubLink, Clubhype та short.club — скорочують посилання на Clubhouse-події для простоти їх публікування в інших соцмережах. А плагін Clubpad дає змогу додати до «кімнат» додаткові фонові звуки.
У магазинах мобільних додатків можна знайти продукти для покращення оформлення Clubhouse-аватарів. Онлайн-сервіс YoYo Club призначений для організаторів подій на платформі і допомагає просувати їх для зацікавленої аудиторії напряму, без сповіщень у додатку.
Читайте також: Штучний інтелект: загроза чи незріла технологія
З’явились уже й платні додатки для активних Clubhouse-користувачів. Наприклад, мобільний додаток Direcon пропонує аналітику — він дає змогу виміряти число активних користувачів в Clubhouse-кімнаті, кількість піднятих рук, тривалість сеансу одного користувача. Цей додаток навіть отримав посівні інвестиції. Першопочатково додаток створювався для аналітики Instagram, проте його розробники дуже швидко переорієнтувалися на Clubhouse та вже навіть запропонували платну версію з розширеним функціоналом вартістю $50.
Проте в авторів Clubhouse-орієнтованих додатків уже виникла серйозна проблема. У компанії немає офіційного API (інтерфейсу для програмістів) для підключення до її функцій. Через це сторонні Clubhouse-додатки шукають обхідні шляхи для взаємодії з основним продуктом, не завжди безпечні та прийнятні для користувачів. Успішність екосистеми багато в чому залежить від того, наскільки сама платформа буде відкрита до зовнішніх інструментів і чи дозволить «легальну» інтеграцію з основним продуктом.
Це рішення може бути визначальним і для успіху платформи загалом, адже поява нових зручних додатків, які розширюють функціонал основного продукту, може сприяти його додатковому успіху, зробити його кориснішим для більшої аудиторії та забезпечити йому майбутній стійкий ріст, що особливо критично для платформи з іще не сформованою остаточно бізнес-моделлю.
Інтерес до сервісів голосового спілкування виник задовго до популярності Clubhouse. Певним прообразом нової платформи можна вважати всім відомий Zoom. Проте цей відеочат став здебільшого інструментом для навчання та ділової комунікації. Пандемія та локдауни показали, що синхронна онлайн-комунікація працює і в складних випадках частково може замінити «живе» спілкування.
Тоді ж, на початку 2020 року, інвестори, стартапери та великі компанії замислилися про створення інструментів голосового спілкування. Власне, тоді ж і з’явився Clubhouse. А ще багато інших компаній повідомили про початок роботи над голосовими чатами чи платформами. Clubhouse-бум початку 2021 року змусив багатьох із них активізувати свою роботу над схожими проєктами.
Читайте також: Економіка Instagram
Компанія Twitter пообіцяла запустити сервіс аудіоспілкування ще восени минулого року. В грудні аудіочати Twitter Spaces були запущені для користувачів iOS-пристроїв, а 2 березня стали доступні і для власників Android-гаджетів. Загалом можливості Twitter Spaces повторюють функціонал Clubhouse, унікальною є функція створення закритих голосових кімнат. А конкурентна перевага — доступність Twitter Spaces для екосистеми Android, якій належить понад 70 % ринку мобільних пристроїв. Хоча ця перевага може бути тимчасовою, якщо Clubhouse збереже свою першість до запуску власного офіційного Android-додатка.
Після появи та спілкування в одній із кімнат Clubhouse в перші дні лютого Марк Цукерберґ повідомив, що Facebook створить власний сервіс аудіокомунікації з аудіочатами. А вже 2 березня стало відомо, що Instagram представив функцію, яка в певному розумінні клонує ідею Clubhouse. Користувачам цієї платформи стала доступна можливість створення Live Rooms — кімнат для прямих ефірів, які одночасно можуть вести до чотирьох людей. Раніше прямі ефіри можна було ввести лише вдвох. В описі цієї функції йдеться про те, що вона допоможе вести в інстаграмі різноманітні ток-шоу чи просто спілкуватися з великою кількістю друзів. Це, звичайно, не повний клон Clubhouse, але одна з найшвидших копій в історії Facebook.
Ще один клон представив відомий американський інвестор та підприємець Марк К’юбан. Ідеться про проєкт під назвою Fireside, його можна описати як Clubhouse-аналог із можливістю записувати розмову та ставити запитання організаторам бесід у прямому ефірі.
Китайська компанія Xiaomi в середині лютого закрила додаток для спілкування Mi Talk, а вже 19 лютого повідомила про його перезапуск як повністю нового продукту, який базуватиметься на аудіокомунікації. У Mi Talk можна буде поговорити з фахівцями на різні теми — так пояснили у Xiaomi суть цього оновлення. Користувачам старого додатка доведеться зареєструватися в ньому заново.
4 березня з’явилась інформація про запуск власного аналога компанією ByteDance, яка є розробником TikTok. Її проєкт буде орієнтований на китайський ринок та відповідатиме всім вимогам цензури онлайн-контенту. Якщо пригадати, що Clubhouse був заблокований в Китаї через розмови на «неблагонадійні» теми, то у проєкту ByteDance є чималі шанси на успіх.
Інтерес до аудіосервісів виявили й росіяни. Так, в останньому оновленні Telegram, анонсованому 24 лютого, з’явилась можливість запуску групових голосових чатів без відправлення текстових повідомлень. Адміністрація цієї соцмережі підкреслює, що до такого чату може долучитись до 200 тисяч користувачів, що значно переважає показник Clubhouse з максимальною кількістю слухачів його аудіокімнат у 5 тисяч.
Засновник сервісу знайомств Badoo запустив соцмережу Stereo, в якій спілкуватися можна лише за допомогою аудіоповідомлень. Попередня версія Stereo була представлена ще влітку минулого року. Загалом Stereo — це клон Clubhouse, в якому записи можуть зберігатися для повторного прослуховування. Окрім того, у Stereo можна створювати платні аудіостріми.
Clubhouse для маркетингу
Українські бренди виходять у Clubhouse і експериментують із цією платформою. До прикладу, на сайті уже зареєструвалися та провели свої події АТБ, «Сільпо», «Алло», «Планета кіно». Так, «Сільпо» на своїй фейсбук-сторінці анонсувала цілий Clubhouse-тиждень, запланувавши по одній події щовечора. Цей тиждень компанія провела в кінці лютого, в голосових кімнатах вона давала поради щодо вибору їжі та вина, а ще читала передбачення з чеків та просто вмикала звуки з магазинів. Наразі компанія нічого не повідомляє про продовження цього експерименту. Святослав Вакарчук запланував провести подію-анонс свого музичного проєкту «Оранжерея» у Clubhouse, його реклама активно шириться у фейсбуці з другої половини лютого.
Фахівці з цифрового маркетингу рекомендують використовувати популярність цієї платформи для просування брендів. Вони пояснюють, що Clubhouse — це можливість нових зв’язків та знайомств та кращий інструмент контролю над своєю спільнотою, а також платформа для отримання ідей щодо майбутнього контенту для інших соціальних мереж. Окрім того, Clubhouse — це корисний інструмент для просування власного бренду. Редактор видання про стартапи та бізнес Techcrunch Майк Бутчер вважає, що потрапити у хорошу Clubhouse-кімнату — це як виступити на конференції: «Навіщо тепер комусь іти на конференцію — реальну чи віртуальну — якщо можна доєднатися до обговорення, поспілкуватися з людьми з своєї спільноти і дізнатися багато нового?»
Читайте також: Проривна технологія
Марина Дорошенко, фахівчиня з маркетингу компанії Lenovo в Україні, у розмові з Тижнем пояснила маркетингові перспективи Clubhouse. «Додавати ClubHouse у маркетинговий план компанії чи ні — залежить від мети, яку ставить перед собою команда. Якщо необхідно привернути увагу до бренду, спіймати хвилю уваги на хайпі (і це дозволяє політика бренду) чи поділитися справді корисним контентом — чому б ні». На її погляд, можна вважати успішною комунікацію «Сільпо» у Clubhouse з читанням передбачень на чеках, дзижчанням касової стрічки та хрустом випічки. Компанія давала слухачам і корисний контент — поради від представників та експертні дискусії. Тому комунікація вийшла органічною і наповненою. За словами Дорошенко, за деякий час подібні колаборації стануть одним із варіантів монетизації популярних кімнат. Історія інших соціальних мереж доводить, що достатня кількість зацікавленої аудиторії дає змогу авторам заробляти на своєму контенті. Хоча всі платформи починали як місце вільного спілкування. «Поки формати реклами в Clubhouse не розроблені, ми можемо лише припускати, як можна інтегрувати бренд, але переконана, що варіанти нас здивують», — наголосила експертка.
Проблеми зростання й конкуренції
Clubhouse уже зіткнулась із деякими проблемами зростання, серед яких виявлені експертами з безпеки труднощі із захистом даних, недостатній рівень шифрування в передачі контенту та навіть проблеми зі структурною побудовою додатка. До прикладу, в цій новій соцмережі не передбачена можливість відстеження авторизацій на альтернативних пристроях. Інакше кажучи, якщо хтось знайде слабке місце в додатку та зайде в Clubhouse із іншого пристрою, зламавши акаунт користувача, жертва про це не дізнається, бо ця опція не передбачена. Хоча вона стала де-факто стандартом для інших мобільних додатків, як то Gmail, Facebook чи Instagram.
Викликає запитання й анонсована ефемерність контенту. Записи з Clubhouse-діалогів періодично з’являються у відкритому доступі в інтернеті. Більше того, з’явився навіть Telegram-бот, який уміє записувати розмови на платформі.
Якщо пригадати складнощі в модерації такого формату, як аудіо, та випадки переслідувань та дискримінації на платформі, то стає зрозуміло, що майбутній успіх новітньої соцмережі суттєво залежить від того, наскільки компанія буде готова вирішувати ці та інші проблеми зростання.
Значення Clubhouse як успішного продукту — чи короткочасного, чи в далекій перспективі — полягає у дещо глобальнішому аспекті, а саме в посиленні загальної конкуренції на ринку соціальних мереж. Clubhouse продовжив та навіть закріпив минулорічний успіх китайського TikTok (див. Тиждень, № 13/2020), який показав, що з триєдиним монстром, очолюваним Facebook, можна успішно боротися. Навіть якщо цей комунікаційно-цифровий гігант запустить власний аналог відеоспілкування.
«Фабрика клонів» вартістю $700 млрд — так назвала Facebook аналітикиня CNN Кая Юріеф, аналізуючи проєкти, які найбільша соціальна мережа створила за останні роки, або компанії, які вона поглинула. Йдеться про купівлю Instagram, створення копії функції «сторіс» Snapchat та розумного динаміка Facebook Portal, дуже схожого на розумну колонку Amazon Echo.
З одного боку, ці послідовні та публічні спроби клонування викликають запитання щодо фундаментальної здатності Facebook створити власні інноваційні продукти, які вважаються життєвою силою будь-якої технологічної компанії. З другого, при клонуванні чи поглинанні компанія не зустрічала супротиву з боку регуляторів, що й призвело до її монопольного становища на ринку цифрових комунікацій.
І TikTok, і Clubhouse — найімовірніше, ненавмисне — вибрали ідеальний час для виходу на ринок. Це відбулось уже тоді, коли розслідування становища Facebook на ринку було завершено й компанія була визнана монополістом, а регулятори замислилися про її розділення на окремі структури. Якби TikTok чи Clubhouse з’явилися у 2015—2017 роках, то, швидше за все, Facebook купила й інтегрувала б їх у свою універсальну комунікаційну платформу. Саме тому створення TikTok у 2019 році та його розквіт у 2020-му, так само як і поява Clubhouse у 2020 році та ажіотаж навколо нього у 2021-му, можуть означати успіх для них на ринку, де лише півтора року тому ніхто не міг подумати про реального конкурента, а інші соціальні мережі (див. Тиждень, № 51/2019) були здебільшого нішевими продуктами, які водночас і спокійно існували поруч з Facebook, і не претендували на реальну конкуренцію.
Clubhouse та його успіх показали, що конкурувати з Facebook можна й треба, якщо представити щось справді нове, чого раніше не існувало, а не гратися в іще одну його копію, але для іншої аудиторії. Окрім того, інтерес до новітньої платформи дає надію на появу інших соцмереж. Принаймні інвестиційні оцінки цього проєкту та його перетворення на однорога (стартапу з оцінкою, що перевищує $1 млрд менш як за рік із моменту створення), є сигналом для інвесторів про те, що в соціальні платформи варто вкладати гроші. А це ще один фактор успішного розвитку ринку загалом і появи нових цікавих проєктів у майбутньому.