У всьому світі військових залучають до боротьби з поширенням коронавірусної інфекції. Армійці стежать за дотриманням режиму карантину, здійснюють знезараження людей або певних територій, долучаються до лікування. Також військо допомагає цивільним службам розподіляти і транспортувати інфікованих, розгортає шпиталі та здійснює підготовку персоналу для інших служб.
У кожній країні різний рівень готовності до боротьби з поширенням COVID-19. І залежить він не лише від наявності екіпірування для виконання завдань в умовах бактеріологічної загрози. Передусім ідеться про готовність військово-політичного керівництва країн до своєчасного введення жорстких заходів для блокування пандемії.
Китайський дебют
У Китаї, з якого все почалося, для боротьби з епідемією оголосили найбільшу за багато років мобілізацію військових і медичного персоналу. Насамперед армійці блокували небезпечні райони, для чого використовували дрони. Це дало поліції змогу надзвичайно швидко ідентифікувати інфікованих, а також тих, хто прямував до міста або намагався його покинути. Ізоляція 11-мільйонного міста Ухань досі не має схожих прецедентів у світі.
Читайте також: Die Welt: Пандемія для пропаганди
Військові забезпечили рекордно швидке будівництво в епіцентрі епідемії нового спеціалізованого шпиталю для хворих на коронавірусну інфекцію й логістику необхідних матеріалів. Армія також надала спеціалізований транспорт для евакуації заражених СOVID-19.
Розробку вакцини проти коронавірусу в Китаї здійснюють за участі військових медиків на чолі з відомою вірусологинею й епідеміологинею Академії військово-медичних наук генерал-майором НВА Китаю Чен Вей. У 2014–2016 роках саме вона відіграла провідну роль у пошуку методів лікування вірусу Ебола. Наразі після перевірки ефективності в Китаї нову вакцину планують випробувати на хворих і в інших регіонах світу.
НАТО проти COVID-19
Такий досвід КНР не лишився поза увагою світової спільноти. У багатьох країнах, зокрема США, Казахстані, РФ, Ірані, Молдові, Ізраїлі, також вирішили залучити військових до боротьби з коронавірусною інфекцією. Передусім ідеться про блокування охоплених хворобою регіонів, охорону медичних закладів і стратегічно важливих об’єктів критичної інфраструктури, посилення контролю на кордонах, а також патрулювання населених пунктів та евакуацію.
Не стали винятком також країни — члени НАТО. Деякі з них, як-от Сполучені Штати Америки і Франція навіть прирівняли загрозу COVID-19 до терористичних, що потребує високого рівня координації між збройними силами союзних країн. Саме тому 3 квітня міністри закордонних справ — членів організації надали головнокомандувачу військами Альянсу в Європі (SACEUR) генералу Тоду Д. Волтерсу мандат на координацію дій у боротьбі з коронавірусною інфекцією. Зокрема йдеться про транспортування інфікованих людей з Італії до Німеччини, уточнення кількості вільних місць у шпиталях або наявного майна чи обладнання.
Водночас є й певні проблеми. Наслідки недооцінювання загрози і зволікання уряду з прийняттям жорстких мір добре видно на прикладі США, де президент Дональд Трамп свого часу скасував федеральну структуру, що мала координувати заходи з біозахисту. І тепер, коли Америка опинилися на першому місті за кількістю підтверджених випадків COVID-19, настав час військових. Міністр оборони США Марк Еспер заявив про готовність його відомства «всіма можливими силами» підтримати цивільні органи влади на місцях у боротьбі з пандемією. Але для повноцінної відповіді на загрозу Пентагона бракує підготовленого персоналу. У міністерстві навіть закликали за змогою повернутися на службу відставних військових медиків. Насамперед ідеться про спеціалістів інтенсивної терапії, анестезіологів, молодшого медперсоналу, пульмонологів і бойових медиків. До Нью-Йорка (де ситуацію визнали особливо небезпечною) і Сан-Франциско відправлено великі плавучі шпиталі ВМС США, Comfort і Mercy, які мають розгорнути берегові лікарні для пацієнтів із коронавірусною інфекцією. До того ж, згідно із заявами Білого дому, у разі потреби там можуть збудувати нові модульні шпиталі, до чого залучать Інженерний корпус армії США. Сам Нью-Йорк нині патрулює національна гвардія, проте через нестачу людей гостро постає питання додаткової мобілізації резервістів.
Читайте також: Математичні моделі пандемії: як роблять прогнози
Велика Британія для боротьби з пандемією розпочала дві військові операції: Operation Rescript (для території Англії, Уельса, Шотландії та Північної Ірландії) та Operation Broadshare (для заморських територій). Було створено спеціалізоване формування Covid Support Force, у якому для підтримки суспільства в кризовій ситуації беруть участь 20 тис. військовослужбовців. Цивільні дослідницькі центри разом із військовою лабораторією оборонних наук і технологій у Портон Даун, ключовим об’єктом британської програми біозахисту, працюють над винайденням вакцин проти COVID-19, на що виділено 20 млн фунтів стерлінгів. Триває підготовка військових до можливої евакуації постраждалих. Також армія відповідатиме за стале забезпечення шпиталів киснем, що критично важливо з огляду на специфіку терапії COVID-19. Вивчають можливість передачі армійцям контролю над готелями, які в разі необхідності перетворять на шпиталі. Розглядають навіть імовірність використання плавучих шпиталів ВМС, команди яких мають досвід ліквідації наслідків стихійних лих.
На цьому тлі показовим є рішення президента Франції Емманюеля Макрона щодо здійснення військової операції Résilience («Стійкість») для підтримки зусиль держави в боротьбі з коронавірусною інфекцією. На допомогу заморським територіям, що також потерпають від коронавірусної інфекції, було відряджено два десантні вертольотоносці: Mistral (прибув до островів Реюньйон і Майотта на півдні Індійського океану) i Diksmuide (відповідає за Антильські острови і Французьку Гвіану). Через пандемію на розташованому у Французькій Гвіані космодромі Куру з 16 березня скасовано всі запуски ракет-носіїв для виведення на орбіту супутників. А третій корабель цього класу, Tonnerre, залучено до евакуації інфікованих з острова Корсика. Вертольотоносці крім суто військового обладнання мають на борту сучасний шпиталь на 69 койко-місць (із них сім — інтенсивної терапії), дві операційні кімнати, рентген-кабінет і МРТ-сканер. У разі потреби на кораблі можна розгорнути додаткові 50 койко-місць. А наявна автомобільна техніка й вертольоти допомагають із логістикою вантажів.
До боротьби з COVID-19 долучилася й армія в Іспанії. За повідомленням міністра оборони Маргарити Роблес, понад тисяча бійців Військового рятувального загону патрулюють найбільш уражені пандемією міста: Мадрид, Валенсію, Севілью, Сараґосу й Леон. Іспанські (а також італійські, французькі й бельгійські) військові активно використовують БПЛА для інформування населення, дезінфекції заражених територій, а також контролю за дотриманням карантину. 25 березня Збройні сили Іспанії звернулися за допомогою до НАТО: насамперед ідеться про апарати ШВЛ, експрес-тести й засоби індивідуального захисту. За рішенням міністерства оборони армія готується до розширення своєї участі в боротьбі з пандемією. Ідеться про підтримку поліції й адміністрацій, контроль морського й повітряного руху та дезінфекцію заражених об’єктів критичної інфраструктури.
Стабільно складною залишається ситуація в Італії, яка потерпає від пандемії. Допомогу країні надають країни НАТО, США, РФ і Україна. Зокрема, Україна прийняла рішення відправити до Італії медичний загін, вертоліт-реанімацію й дезінфекційні засоби.
Конституція Німеччини дає змогу залучати Бундесвер для розв’язання цивільних завдань усередині країни лише в особливих випадках, до яких належить також пандемія COVID-19. На боротьбу з нею заплановано мобілізувати 15 тис. військових. Вони допомагатимуть поліції підтримувати громадський порядок і контролювати заходи карантину, а також робитимуть дезінфекцію.
Читайте також: Die Welt: Ці медикаменти тестують проти коронавірусу
У Польщі завдання щодо боротьби з поширенням коронавірусної інфекції отримали Війська територіальної оборони в рамках першої загальнодержавної антикризової операції Odporna Wiosna («Стійка весна»), що передбачає три етапи. Нині армійці реалізовують перший етап, у рамках якого надають безпосередню допомогу продовольством і ліками тим, хто цього потребує. Другий етап операції передбачає стабілізацію, а третій — деескалацію ситуації загалом. Від самого початку війська допомагають прикордонникам перекривати кордони Польщі, передусім на західному напрямку. Тероборона патрулює віддалені прикордонні населені пункти й пункти перетину, зокрема з використанням БПЛА.
COVID-19 атакує військових на суші…
Пандемія коронавірусної інфекції становить величезний виклик для військових, оскільки безпосередньо впливає на перебіг нормального функціювання збройних сил, участь підрозділів у міжнародних місіях, спільних маневрах, базуванні за кордоном тощо. Ризик захворювань змушує командування скасовувати або максимально обмежувати деякі заходи.
У Південній Кореї наприкінці лютого скасували спільні американо-корейські маневри. Індія призупинила міжнародні військові навчання Milan-2020 за участі військових близько 30 країн світу. Пентагон значно скоротив чисельність американських військ у навчаннях Defender-Europe 20. Фінляндія і США утрималися від участі в навчаннях Cold Response 20 у Норвегії.
Через пандемію скасували низку міжнародних оборонних виставок і заходів, запланованих на перше півріччя 2020 року: від німецької Enforce Tac, ISNR в Абу-Дабі, DSA в Малайзії до Eurosatory, що мала відбутися в Парижі.
Призупинили діяльність підприємств оборонного призначення. У Франції та Італії вже закрито заводи концерну MBDA, у Сербії — завод із виробництва боєприпасів Prvi Partizan, у США — потужності концерну Boeing тощо. За повідомленням ТАСС, у зв’язку з пандемією РФ і США домовилися про тимчасове призупинення взаємного контролю в рамках договору про скорочення стратегічних озброєнь СНО-3 («Новий START»).
Наприкінці лютого через спалах епідемії Пентагон запровадив обмежувальні заходи на військових об’єктах США на Корейському півострові, ізолювавши стратегічну базу Кемп Хамфріс і 28-тисячне угруповання військ на чолі з генералом Робертом Абрамсом. Військовим і членам їхніх сімей тимчасово заборонили залишати країну. Також було обмежено контакти в місцях дислокації частин і запроваджено суворий режим самоізоляції.
Невдовзі схожі обмежувальні заходи запровадили й на військових об’єктах США в Італії, яка стала епіцентром захворювань на COVID-19 у Європі: передусім на базах у Віченці (до 7 тис. військових) й Неаполі (база 6-го флоту США). Станом на 25 березня серед американських військових було зафіксовано вже 227 випадків заражень коронавірусною інфекцією. Тому щоб запобігти потраплянню інфікованих осіб на територію США, 26 березня Пентагон на 60 діб заборонив усі переміщення своїх військ за кордоном, окрім тих, що виходять з Афганістану. За словами голови Об’єднаного комітету начальників штабів Збройних сил США генерала Марка Міллея, Пентагон розглядає різні сценарії реагування на розвиток пандемії. Зокрема, на території США готують 15 локацій для карантину інфікованих осіб під наглядом військових. Особливу увагу звертають на забезпечення захисту і сталого функціювання Стратегічного командування (StratCom), якому, до слова, підпорядковано стратегічні ядерні сили ЗС США. Уживають жорстких заходів щодо недопущення проникнення вірусу до критично важливих військових об’єктів.
Від епідемії страждають також генерали. Так, 6 березня під час конференції командувачів сухопутних військ Альянсу в Європі, що відбулася в німецькому місті Вісбаден, коронавірусну інфекцію підхопили начальник штабу італійської армії генерал Сальваторе Фаріна, командувач ЗС США у Європі, генерал Крістофер Каволі й командувач ЗС Польщі генерал Ярослав Міка.
Як і їхнім колегам, українським військовим також не вдалося врятуватися від невидимого ворога. Станом на 22 квітня в ЗСУ було зафіксовано 43 випадки захворювання. Особливо ризикують бійці в зоні проведення ООС, зокрема через скупчення людей на позиціях і близькість до ОРДіЛО, де вже вирує епідемія. На думку експертів, підрозділи, призначені для боротьби з біологічними загрозами, потребують підсилення. Адже багато де (окрім Повітряних сил) унаслідок останніх організаційно-штатних змін було скорочено посади начальників служб радіаційного, хімічного, біологічного (РХБ) захисту, а повноваження начальника військ РХБ захисту ЗСУ обмежили питаннями екологічного захисту й підготовки військ.
… і на морі
Специфічні умови, а також притаманне умовам корабельної служби скупчення великої кількості людей на обмежених територіях ускладнюють запобігання проникненню вірусів на бойові кораблі. До того ж лише три кораблі ВМС США (з-поміж понад 300) на момент оголошення пандемії мали на борту відповідно оснащені медичні підрозділи й тести для виявлення COVID-19. Перший випадок зараження коронавірусною інфекцією зафіксували 13 березня на десантному вертольотоносці Boxer ВМС США, що стояв на базі Сан-Дієго.
Читайте також: Навчання попри карантин
Наступною жертвою вірусу став атомний авіаносець Theodore Roosevelt — один із найбільших сучасних кораблів ВМС США. 25 березня у відкритому морі на ньому виявили два, а невдовзі ще 20 випадків зараження. Корабель відправили до острова Гуам для дезінфекції й перевірки екіпажу, кількість заражених серед яких на момент прибуття до порту сягнула 80 (із 4800) осіб. Постраждала від коронавірусної хвороби команда авіаносця втратила боєздатність, що можна вважати першим прикладом ураження корабля якщо не біологічною зброєю, то її аналогом.
Командир корабля Бретт Крозьє запропонував командуванню ВМС на час дезінфекції корабля евакуювати екіпаж на берег (за винятком необхідного мінімуму для обслуговування діючих атомних реакторів), але його усунули з посади. Справа набула розголосу, у відставку пішов військово-морський міністр США Томас Модлі, а 17 сенаторів-демократів закликали генерального інспектора Пентагона провести офіційне розслідування. Станом на 11 квітня перевірено 92% екіпажу авіаносця Theodore Roosevelt і виявлено 550 випадків зараження коронавірусною інфекцією. За даними CNN, 3696 членів екіпажу вже перевели на берег. Дезінфекція корабля триває.
Постраждали не лише американські кораблі. За повідомленням міністерства оборони Франції, 8 квітня на французькому атомному авіаносці Charles de Gaulle також почався спалах COVID-19. Коронавірусною інфекцією заразилися 40 моряків із 1760 осіб екіпажу, тому флагман французького флоту достроково взяв курс на базу в Тулоні. На авіаносець прибула спеціальна медична група, яка почала тестування на наявність СOVID-19 у всіх, хто перебував на борту в останньому поході. Трьох важких хворих евакуювали вертольотом до берегового шпиталю, решту ізолювали в умовах корабельного лазарету. На кораблі почали дезінфекцію й запровадили жорсткий режим особистої безпеки та самоізоляції. Нині фахівці намагаються з’ясувати, як небезпечний вірус потрапив на авіаносець, який від 15 березня не заходив до жодного порту й не впускав нікого на борт.
Епідемія брехні
У Росії вживають схожих обмежувальних заходів, хоча тривалий час влада вдавала, нібито СOVID-19 не існує. Ба більше, Москва навіть почала військові навчання, зокрема в окупованому Криму, нехтуючи засобами безпеки й шантажуючи Захід. Лише зростання кількості захворювань змусило владу запровадити в РФ карантин у суб’єктах федерації, хоча й без формального оголошення на рівні країни. У Збройних силах РФ створили оперативний штаб щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції у військах, а в медичних закладах Міністерства оборони готуються приймати інфікованих. Ідеться про будівництво 16 нових інфекційних центрів.
Водночас Москва намагається використати пандемію як привід для відновлення співробітництва із Заходом і зняття санкцій із РФ без усунення причин, що стали підставою до їх запровадження. Вона всіляко просуває ідею щодо доцільності об’єднання зусиль РФ і Заходу «для спільної боротьби із загрозою СOVID-19». Зокрема, 26 березня Росія зробила спробу запустити через ООН механізм скасування санкцій, які нібито «перешкоджають глобальній боротьбі з коронавірусною інфекцією». Водночас Росія вдається до демонстративного надання допомоги іншим країнам у протидії епідемії. Це і відправлення 22 березня до Італії російських військових-вірусологів, і продаж США 1 квітня партії медичного обладнання (кремлівська пропаганда назвала це безкоштовною допомогою).
Отже, Україні слід бути готовою не лише до суто санітарних ризиків пандемії коронавірусної інфекції, а й до політичних, що можуть стати наслідком діяльності насамперед Росії та Китаю.