Наука

  ▪   Аня Ґармс
  ▪   © 2018 Axel Springer SE. Alle Rechte vorbehalten

Die Welt: Ці медикаменти тестують проти коронавірусу

фото: TOLGA AKMEN/AFP/East News
Для лікування COVID-19 намагаються якомога швидше знайти ліки. Тестують засоби, що допомагають проти малярії, гепатиту чи розсіяного склерозу. Такий підхід фахівці називають переорієнтуванням (repurposing)
Матеріал друкованого видання
№ 13 (645)
від 26 березня

«Щонайраніше наступного року» — так більшість експертів відповідають на запитання, коли з’явиться вакцина проти нового коронавірусу. Спочатку можуть стати доступними медикаменти, які хоч і не захищають від зараження, та все ж таки можуть пом’якшити перебіг хвороби COVID-19. Передовсім експерти роблять ставку на препарати, вже випробувані для інших застосувань. Перед допуском їх не доведеться так довго тестувати.


Більшості людей, що заразилися коронавірусом SARS‑CoV-2, медикаменти не потрібні. За даними ВООЗ, майже 80% інфікованих одужують без особливого лікування. У близько 15 зі 100 захворілих перебіг хвороби складний, із проблемами дихання. Переважно це люди з груп ризику, як-от хворі на рак у час хіміотерапії, літні й люди з хронічними захворюваннями. Для них зараз немає жодних специфічних дієвих медикаментів проти SARS-CoV-2. «Їх лікують як пацієнтів з важким запаленням легень — у нас лише немає антибіотика, як у разі бактеріальної інфекції», — каже Сузанне Герольд, професорка кафедри інфекційних хвороб легень у Гіссенському університеті. Пацієнтам дають кисень або підключають їх до апаратів штучної вентиляції.


Медикамент специфічної дії полегшив би тяжкий перебіг чи взагалі запобіг би йому. Якщо пошукати на сайті ClinicalTrials.gov (найбільша база клінічних досліджень), які дослідження COVID-19 перебувають у фазі підготовки чи вже набирають учасників, то можна побачити, що зараз їх понад 50. У цих численних студіях тестують медикаменти чи діючі речовини, які вже розроблено й досліджено для інших захворювань. Серед них, наприклад, використовувана при малярії речовина хлорохін, препарат проти гепатиту рибавірин і засіб проти розсіяного склерозу фінголімод.
Переорієнтування вже протестованих з певною метою препаратів для інших цілей фахівці називають repurposing. Переважна частина клінічних досліджень триває в Китаї, бо там найбільша кількість пацієнтів, які можуть узяти в них участь. За даними спілки виробників ліків, які займаються розробкою медикаментів (VFA), ідеться про субстанції, що стримують розмноження вірусів чи запобігають їхньому проникненню в клітини, так звані противірусні препарати. «Самі віруси можуть небагато, — пояснює Герольд, — для розмноження їм потрібні людські клітини, так виникають точки взаємодії, які можна блокувати новими діючими речовинами». Друга група медикаментів — імуномодулятори, себто діючі речовини, які стримують надмірну реакцію імунної системи пацієнта, запобігаючи ймовірним ураженням.

 

Читайте також: Утрачені тижні. Що не так із реагуванням України на пандемію COVID-19


Також тестують медикаменти, спеціально розроблені для захворювань легень і покликані забезпечувати засвоєння кисню в них. Великі надії фахівці покладають на ремдесивір. Спочатку його розробляли для боротьби з гарячкою Ебола, але клінічна перевірка не дала хороших результатів. Певну дієвість 2012 року він показав проти коронавірусу, який викликав близькосхідний респіраторний синдром (MERS-CoV). Тепер медики перевіряють, чи цю речовину можна застосовувати й у боротьбі з COVID-19. Зараз препарат тестують у межах трьох досліджень у Китаї та США. Повідомили також про початок ще двох. Перші пацієнти вже отримали ремдесивір, серед інших у США й ті пацієнти, які заразилися COVID-19 на борту круїзного лайнера Diamond Princess, який через коронавірус простояв два тижні на карантині в японському порту Йокогама. Результатів можна очікувати на початку квітня.


Ще одну можливість застосувати медикаменти проти COVID-19 виявила команда дослідників під керівництвом Німецького центру приматів (DPZ) в Гетінгені. Науковці виявили ензим, наявний у клітинах людини. Ця речовина потрібна вірусу для потрапляння в клітини, що є передумовою його розмноження. «З наших попередніх досліджень інших коронавірусів ми знали, що їм необхідний цей ензим», — пояснює Штефан Пельманн, керівник відділу інфекційної біології DPZ.


Це відкриття особливо цікаве, бо вже існує препарат, який блокує саме цей ензим — протеазу, що має позначення TMPRSS2. Медикамент називається «камостат мезілат» (Camostat Mesilate) і допущений у Японії, серед іншого, для лікування запалення підшлункової залози. «Зараз було б добре провести клінічне тестування сполуки на дієвість проти SARS-CoV-2», — каже Пельманн. Особлива перевага протеази в тому, що її використовують і проти інших вірусів, наприклад інших коронавірусів та збудників грипу типу А. Цей медикамент теоретично можна застосовувати проти багатьох типів вірусів.

Уже дослідженні діючі речовини можуть швидше перейти до клінічної фази тестувань, коли засіб перевірятимуть на великій групі пацієнтів, а тоді в разі успішного випробування їх швидше допустять


Окрім згаданих на дієвість проти SARS-CoV-2 тестують також інші відомі засоби. Клінічних досліджень і тут не оминути. Під час допуску препаратів у кращому разі можна заощадити час. «Під час процедури допуску з'ясовують три принципові аспекти: дієвість, стерпність і технічну якість медикаменту, — пояснює речник VFA Рольф Гемке. — Якщо препарат уже допущено для іншого застосування, то стерпність перевірено й технічну якість доведено. Залишається переконатися в дієвості засобу проти захворювання». Отже, уже досліджені діючі речовини можуть швидше перейти до клінічної фази тестувань, коли засіб перевірятимуть на великій групі пацієнтів, а тоді в разі успішного випробування їх швидше допустять.


Крім того, вчені працюють і над розробкою цілком нових медикаментів. Спираються водночас на результати, отримані під час першої епідемії атипової пневмонії (SARS-CoV) у 2002–2003 роках, яка забрала життя близько 800 людей. Тодішній збудник тісно споріднений із сьогоднішнім коронавірусом. Доки ця дослідницька робота завершиться випуском медикаменту, можуть минути роки, і для актуальної епідемії вони вже не відіграватимуть жодної ролі.

 

Читайте також: Шлях лікаря з передмістя у Київ

 

Однак така робота має сенс, наголошує Рольф Гільґенфельд, директор Інституту біохімії університету Любек. «Після спалаху SARS 2003 року, на жаль, було багато спеціалістів, які говорили про винятковість ситуації і заявляли, що таке ніколи не повториться. Тому гроші на дослідження знайти було досить складно», — розповідає біохімік, який багато років досліджує коронавіруси. Ситуація змінилася аж після появи близькосхідного коронавірусного респіраторного синдрому (MERS-CoV) 2012 року.


Команда Гільґенфельда працює над речовиною, яка має стримувати ензим коронавірісу. Зараз, за його словами, після вже проведених попередніх робіт настав час тестувати препарат від нового коронавірусу на моделі тварини. Наразі такої моделі немає, над її розробкою саме інтенсивно працюють. Учений сподівається, що врешті клінічні випробування діючої речовини проведуть фармацевтичні підприємства. «Але результатів не буде ні цього, ні наступного року, — наголошує Гільґенфельд. — Ми хочемо працювати незалежно від періодів, скажімо так, гіперактивності, що настають під час спалахів хвороб, про які через два роки знову забудуть». Їхній план — досягти безперервної розробки лікарського засобу, який буде наявний під час наступної епідемії.

 

Читайте також: Сто років виживання. Від яких вірусів постраждала Європа у XX та XXI століттях


Учений також звертає увагу на особливу складність досліджень у цій галузі: «Головна проблема в розробці діючих речовин проти нових вірусів у тому, що, коли настає час переходити до клінічної перевірки, пацієнтів більше немає. Спалах минув, і на нових хворих доводиться чекати, можливо й роками».


Для швидкого вивчення нового збудника й розробки варіантів лікування міністерство освіти та науки ФРН започаткувало дослідницьку ініціативу. За пришвидшеною процедурою науковцям виділять фінансування в розмірі близько €10 млн. «Ми розширюємо свої дослідницькі зусилля, щоб медицина якомога швидше змогла ефективно боротися з новим вірусом», — заявила міністерка Аня Карлічек (ХДС). Через кілька днів на спільній прес-конференції з міністерством охорони здоров’я Німеччини вона повідомила про надання ще €145 млн для вивчення вірусу. З них 140 млн надійдуть CEPI (The Coalition for Epidemic Preparedness Innovations) — міжнародному фонду, який фінансує та координує розробку нових вакцин. Решта 5 млн — фонду дослідницької ініціативи. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.