Між ятками на паризькому блошиному ринку не проштовхнутися. Кожні 5–10 м хтось пропонує «фірмові» окуляри, годинники, парфуми, мобільні телефони та купу іншої очевидно підробної продукції. Поліції тут теж чимало. Проте наглядає вона більше за кишеньковими крадіями, ніж за дрібними комерсантами із сумнівним крамом. «Ну доведемо ми, що он та футболка Adidas насправді родом із Бангладеш та ніким не сертифікована, і що з того? — розмірковує молодий поліцейський, він стежить за спокоєм кварталу. — Тут сконцентровані потужні антикварні крамниці з дуже дорогим товаром, за який розраховуються переважно готівкою. Наше завдання — не перевіряти автентичність «фірмової» продукції, а дбати про безпеку. Щоби без різанини, без брутальності, без розбою. І так зрозуміло, що справжня футболка Adidas не коштує €3».
За кілька кроків від припаркованої поліцейської автівки хлопчина не так уже й тихо бурмотить: «Марихуана, марихуана…». До нього підходять дівчатка років по 16 на вигляд, перемовляються, дають гроші, беруть товар і спокійно продовжують свій шлях. Поліцейський у їхній бік і не дивиться. Здоров’я молоді? Заборона на торгівлю наркотиками? Усе це так, але пріоритети в поліцейських інші: загальний спокій, щоб на вулиці без бійок та без гармидеру. «Французька поліція зосереджується на кількаетапних злочинних схемах, — пояснює Фредерік, працівник Міністерства внутрішніх справ. — Коли, скажімо, прибуток від контрабанди важких наркотиків інвестується в казино, через азартні ігри відмивається й вкладається потім у закупівлю зброї, яку використовує організована злочинність…».
Читайте також: Контрабанда в ОРДіЛО: золоті жили
Цими днями французька преса оприлюднила кілька статей, де фігурантом виявилася українська мафія. Ідеться про контрабанду синтетичного медикаменту «Субутекс», замінника героїну. «Системі державної охорони здоров’я Франції завдано збитків на €500 тис., — повідомив часопис Le Figaro. — Міжнародна контрабандна схема діяла між Францією та Україною за участю Польщі. Мова про 200 тис. упаковок ліків «Субутекс», що дали зловмисникам прибуток на суму €10 млн». Французька преса повідомляє, що операція здійснювалася поліцейськими та митниками трьох причетних до ситуації країн. Контрабандисти зуміли забезпечити себе рецептами на «Субутекс» та відкрито скуповували його у французьких аптеках. «Десять осіб заарештовано на території Франції», — уточнює щоденна газета La Provence.
Слідство у справі триває, суд, найімовірніше, буде гучним та публічним. Згідно з інформацією Центрального бюро захисту довкілля та громадського здоров’я тільки з Марселя на територію України нелегально завозили від 7 тис. до 10 тис. упаковок «Субутексу». Самі ж контрабандні операції відбувалися в Парижі. Як наслідок — контроль на польсько-українському кордоні для звичайних подорожніх і легальних перевізників посилився. Чи можна робити висновки про загальну репутацію України? У певному сенсі так. «Українська мафія довела свою конкурентоспроможність, — жартує Алін, працівниця Міністерства юстиції Франції. — У перспективі ймовірного кандидатства до Євросоюзу, на яке сподівався колишній президент Порошенко, це не найкраще, що могло статися».
Втім, українці не найстрашніші контрабандисти в очах французької поліції. Найбільші обсяги нелегальної торгівлі пов’язані з Китаєм, Марокко, Алжиром, Бразилією. Торік французька преса переможно повідомляла про операцію зі знешкодження мережі контрабандтистів, які поставляли на китайський ринок рибу вугор. За французьким законом, а також за Європейською конвенцією про захист рідкісних тварин, сірий вугор заборонений до експорту за межі ЄС: його популяція з 1990 року критично зменшується. Проте в Китаї на цю рибу шалений попит, і продається вона за ціною чорної ікри: €2,8 тис. — €3 тис. за кілограм. Отже, контрабандисти налагодили мережу постачання вугрів через Іспанію в контейнерах, вказуючи зовсім інший вміст. Браконьєри щороку виловлюють у французьких прибережних водах 34 т сірого вугра, вивозять рибу вантажівками через Піренеї, потім доправляють літаками з Іспанії на чорні ринки Китаю та кількох інших азійських країн.
Контрабанда сірого вугра зацікавила не лише екологічну поліцію та податкові служби. «Йдеться про реінвестиції в іншу діяльність китайської мафії: нелегальну торгівлю зброєю, наркотиками, живим товаром, — пояснила Тижню Алін, працівниця Міністерства юстиції. — Проблема багатовимірна. Торік Інтерпол з ініціативи Франції здійснив масштабну міжнародну спецоперацію за участю 92 країн. Тоді було конфісковано понад 30 тис. рідкісних тварин і риб, зокрема й великі партії сірого вугра. Операція призвела до 1400 арештів по всьому світу. Але це не зупинило авантюристів у пошуках великих грошей. Контрабандисти налагоджують нові шляхи постачання забороненої продукції».
Специфікою французької правничої системи є те, що з повоєнних часів у офіційних документах заборонено вказувати походження особи, зокрема й злочинців. Це створює в боротьбі з контрабандою додаткові труднощі. Слідчі не мають права у своїх внутрішніх звітах прямо називати етнічну належність порушника. Вони мусять вигадувати описові стилістичні фігури, що допомагають колегам здогадатися, про кого мова: албанців чи мексиканців, китайців чи марокканців. Ясно, що це сповільнює та ускладнює боротьбу з мафіозними структурами, які часто зорганізовані за етнічним принципом: між своїми завжди простіше порозумітися.
Згідно з даними громадської організації Trafic найбільші потоки контрабанди у Франції стосуються наркотичних речовин та рідкісних тварин. «Обсяги нелегальної торгівлі рідкісними тваринами, забороненими до продажу, втричі зросли за останні 10 років, — повідомляється в річному звіті цієї моніторингової структури. — Це малий ризик, високий прибуток та незначні покарання… Нелегальна торгівля тваринами є четвертою за прибутковістю контрабандною діяльністю після торгівлі людьми, наркотиками й коштовностями».
Читайте також: Справа Гладковського: прицільний постріл
На догоду поціновувачам екзотики до Франції нелегально завозять рідкісних папужок, рибок та мавп, тигрових черепашок, слонову та носорогову кістку, левову, а також крокодилову й ведмежу шкуру та навіть черепи бабуїнів. «Ріг носорога вартує на чорному ринку €70 тис. за кілограм, це втричі дорожче за золото, — пояснює Марлен, власниця невеличкої антикварної крамнички на блошиному ринку. — Попри те що офіційно його на вітрині не виставити, є стала клієнтура на такий товар. Митники зазвичай наглядають за ювелірами: який матеріал вони беруть у роботу, звідки він».
Екологічна поліція Франції, пояснюючи свої скромні успіхи, регулярно скаржиться на недостатній ресурс: і логістичний, і кадровий. Станом на сьогодні кожен департамент має у своєму розпорядженні п’ять-шість інспекторів. Вони озброєні, проте не мають таких самих повноважень, як жандарми та слідчі. Можуть поставити на прослуховування підозрюваного та встановити стеження, але самостійно затримати озброєну групу браконьєрів не завжди здатні. Координація з кримінальною поліцією та жандармерією не ідеальна. Отже, контрабанда процвітає, а без співпраці на загальноєвропейському рівні або по лінії Інтерполу великі успішні операції є рідкістю.
Від приходу до влади Емманюеля Макрона французькі силовики приділяють особливу увагу розвиткові кіберрозвідки на всіх рівнях, зокрема й у боротьбі з контрабандою наркотиків, рідкісних тварин, коштовностей. Звичка зосереджуватися на багатоланкових схемах залишає поза контролем дрібну злочинність, яка почувається практично безкарною. Виняток становить нелегальна торгівля цигарками, що обкладені у Франції високим податком. Час від часу митники накривають та штрафують торговців із рук, які привозять тютюнові вироби з Польщі, Чехії, Румунії та інших країн Європейського Союзу, де вони дешевші. Часом складається враження, що французька держава активніше бореться за компенсацію недозібраних податків із цигарок, ніж за здоров’я нації. Продавців марихуани та анаші настільки не помічають та не турбують, що недавно в одному з проблемних паризьких передмість, у Сен-Дені, мешканці вийшли на протестну акцію, вимагаючи прибрати дилерів із холів шкільних закладів.
Контрабандисти в повний зріст користуються всіма тими можливостями, що їх залишає французька система великих викликів, на які пріоритетно відповідають поліцейські та митники. Дрібна торгівля підробками й нелегальним товаром, поки не набирає великих обертів, не створює великих ризиків та підживлює чималу «сіру зону» економіки країни. Така поблажливість у певний спосіб заохочує подвійні стандарти, до яких звикло суспільство та які не хочуть помічати правоохоронці.