Політика

  ▪   Роман Малко

Справа Гладковського: прицільний постріл

Фото: Станіслав Козлюк
Історія про контрабанду запчастин для вітчизняної оборонки, яку дослідили «Наші гроші», рвонула, як бомба.
Матеріал друкованого видання
№ 9 (589)
від 28 лютого

Вибухова хвиля зачепила багатьох, а декого серйозно засипало уламками. Тільки от чи буде від цього позитивний ефект, хтозна. Чогось принципово нового країна насправді не дізналася. Про те, що є контрабанда, корупція в Укроборонпромі та ділки, які наживаються на армії, кажуть давно. Чимало на цю тему писали та волали журналісти, вояки, політики. Про те, що найкращі друзі-менеджери вміють «косити гроші» під носом у господаря, теж відомо багатьом, хто мав стосунок до бізнесу.

 

Нині журналісти показали конкретних персонажів з оточення президента, розповіли реальні історії та назвали цифри і — о диво! — інформпростір знову вибухнув, бо це вражає та злить. Але що далі? Розстріляти, як кричить Олег Ляшко? Імпічмент, як вимагає Юлія Тимошенко? Та вони, як і решта кандидатів, блефують. Опонентам нинішнього президента просто зручно розібрати розслідування на меми, щоб вдало використовувати їх у своїх кампаніях.

 

Читайте також: Розслідування розкрадань в Укроборонпромі: зрада чи змова?


Безслідно скандал не минеться вже хоча б тому, що розслідування недарма з’явилося за місяць до виборів. Ще й відразу після того, як СБУ надала докази причетності партійців «Батьківщини» до створення мережі зі скуповування голосів. Час вибрано вдало, і меседж цілком зрозумілий. Якби ще трохи більше інформації, хто й задля чого злив, було б ідеально. Ведучий Сергій Іванов стверджує, що сліди ведуть до головного військового прокурора Анатолія Матіоса, якому нібито Тимошенко пообіцяла посаду генпрокурора, якщо вона стане президентом. 


Злиті журналістам документи нібито є матеріалами кримінальних проваджень, і цілком можливо, що це правда. У будь-якому разі в президентській команді небезпеку чітко усвідомили й на диво швидко відреагували. Перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський, один із фігурантів розслідування, швиденько звернувся до правоохоронних органів із заявою про перевірку оприлюднених даних і попросив усунути його з посади. Президент негайно це зробив і теж попросив перевірити інформацію. НАБУ обіцяло проаналізувати дані від журналістів, але принагідно повідомило, що зловживання, про які ті кажуть, уже є об’єктами розслідувань Бюро, що наразі тривають, і одна справа навіть слухається в суді. Це саме підтвердив у своїй заяві Укроборонпром.

 

основна інтрига: якою буде реакція Порошенка, вкот­ре скомпрометованого оточенням. Наступним кроком мало бути покарання батька й сина Гладковських, але, ймовірно, удар припаде на фігурантів нижчого рівня: Жукова й Рогозу, які фактично й вчиняли оборудки з контра­бандою запчастин


Можна було б сушити весла й розслабитися, інформація не першої свіжості. Утім, постає цілком логічне запитання: чому деякі з фігурантів досі на посадах? Порушені провадження — це добре, але в Україні їх можна розслідувати довго й навіть нескінченно. Тому основна інтрига: якою буде реакція Порошенка, вкот­ре скомпрометованого оточенням. Наступним кроком мало бути покарання батька й сина Гладковських, але, ймовірно, удар припаде на фігурантів нижчого рівня: Віталія Жукова й Андрія Рогозу, які, якщо вірити даним розслідування, фактично й вчиняли оборудки з контра­бандою запчастин до військової техніки. Але політичних результатів таке рішення не дасть. Дуже мало людей взагалі розбиратиметься в деталях. Їм достатньо заголовків на кшталт «Оточення президента наживається на війні», далі яких невибагливий читач просто не піде. Конкуренти Порошенка на виборах уже почали використовувати цю історію й витиснуть із неї максимум вигоди. Врешті, Юлії Тимошенко, мабуть, також не дуже хотілося здавати свого херсонського функціонера Владислава Мангера, але він кидав на неї надто велику тінь. Доведеться й президентові деким жертвувати перед виборами. І найголовніше: спробувати нарешті засвоїти урок, що не можна довіряти навіть дуже близьким, коли йдеться про ставки такого масштабу.

 

Читайте також: Поповнення арсеналу. Яким буде нове озброєння ЗСУ у 2019-му


У цій історії взагалі чимало цікавого та корисного для роздумів. Усе залежить, під яким кутом досліджувати. Наприклад, роль ворога. Пропагандистські російські ЗМІ, звичайно, не могли оминути теми, але, вчасно отямившись, вирішили висвітлювати її обережно. Вони не вдаються в деталі та не розганяють «зраду», бо розуміють, що найперше це вдарить по них самих. Інформація, яку видали в розслідуванні, — серйозний удар по Росії. Виявляється, там такий безлад, що через кордон якісь запійні ділки можуть тягати до України які завгодно запчастини військового призначення. І це не те, про що Путін каже: «Ми торгуємо з Україною, нарощуємо обіг товарів», а реальне озброєння для «хунти». Так на цьому наживаються ділки з українського боку, але вони, хоч як крути, контрольовані владою.

 

І не просто проганяють бюджетні гроші в стилі Януковича з пустого в порожнє, а організували постачання запчастин на техніку, яка воюватиме проти кремлівських найманців. Так, через корупцію, так, утридорога, але це ж не з РФ пропонували купити, бо є зайве, а саме наші в Києві формують замовлення, а російські тіньові контрагенти постачають. Ну з п’яних очей трохи плутають деталі. Може, дещо навмисно пхають не те (під час контрабанди важко перевіряти якість, цього не уникнути), але привозять. Аналогічна торгівля велася в Ічкерії під час війни за незалежність від Росії. Тож очевидно, що до справи залучені корумповані російські ефесбешники та військові, які мають доступ до військового барахла й не проти заробити. Але, знов-таки, цей скандал руйнує міф про всесильного Путіна, який усе контролює, бо насправді два ворожі мажори, безпосередньо пов’язані з українською владою, можуть поцупити в нього з-під носа що захочуть. І це, врешті, не поодинока історія.

 

Читайте також: Житомирський бронекорупційний. Як працюють тіньові схеми в оборонці


Самі автори розслідування кажуть, що якогось особливого криміналу в контрабанді немає. У цьому конкретному випадку, мабуть, таки правда. Теоретично є, але якщо інших варіантів, як допомогти армії та дістати деталі для військової техніки, бракує, то він припустимий. Усе для перемоги. Інше питання — знахабнілі мажори, яким насправді байдуже, на чому заробляти. І от тут реальна проблема. Ця тема стала гіперрезонансною, бо йдеться про заробки на війні. Плюс галас був би в рази меншим, якби скандал стався не в передвиборчий період. Лідер соціологічних рейтингів Володимир Зеленський і його команда нашвидкуруч склепали ролик, де згадали про те, що «мова штучно роз’єднує», «ця влада прийшла на крові» (слово в слово за кремлівською пропагандою — «совпадєніє»?), ще і Євробачення туди втиснули.


Розбудило розслідування й наших традиційних «щук», які не дають спокою вельможним «карасям». Того самого дня, коли вибухнув скандал, активісти влаштували «фаєр-шоу» під вінками будинку Гладковського-молодшого. Це, звісно, крок радше символічний, справжніх погромів і судів Лінча наразі вдається уникнути. Однак, як зазначили автори журналістського розслідування, вони готують другу серію найближчого понеділка: політичні опоненти вже радісно потирають руки перед черговою порцією компромату, а от чи готові в Адміністрації президента? Погані новини мають властивість поширюватися, як пожежа, дробитися на меми, протидіяти яким стандартними політтехнологіями неможливо. Профілактика — хороша річ не лише в медицині, садити друзів і «рубати руки» Порошенкові, схоже, таки доведеться.