Так Андрєєв пояснив телеканалу АТР, чому він не рекомендував росіянам, які спеціально прилетіли з Москви на прем'єру "Хайтарма", дивитися кіно.
"Якщо б це був багатосерійний фільм, де з 20 серій 17 були б про подвиг радянського народу, радянських солдат, легендарних льотчиків в роки Великої Вітчизняної війни, 2 серії були б про питання співпраці з фашистськими окупантами осіб кримськотатарської національності, і завершальна, може бути, серія про депортацію, трагедію і державний злочин радянського керівництва, я б пішов на цей фільм, я б продивився всі 20 серій", – сказав консул РФ.
Ведуча телеканалу АТР Лілія Буджурова зауважила, що це інтерв'ю може викликати образу у кримських татар на Росію, і нагадала Андрєєву, що він є дипломатом.
У відповідь консул Росії заявив: "Мені не потрібні ваші поради! Все, що я сьогодні сказав, – це абсолютно офіційно. Ось запишіть і прокручуйте будь-якому кримському татарину. Моє слово і слово Росії повинно звучати, має бути відомо".
Як повідомлялось, у Сімферополі 17 травня зі скандалом пройшла прем’єра фільму «Хайтарма» Ахтема Сеітаблаєва, який вперше показав трагічну історію масової депортації кримських татар 1944 року.
За дві години до показу фільму дев’ятьом ветеранам війни і товаришам по службі героя фільму, льотчика Аметхана Султана, у Генеральному консульстві Російської Федерації в Криму наполегливо радили не відвідувати показ фільму. Їм, зокрема, пояснювали, що офіційно прийнятий факт наказу Сталіна про силове вивезення з Криму кримських татар наприкінці Другої світової війни суперечить історичній правді.
У «Хайтармі» (це – назва національного танцю, що символізує повернення) йдеться про те, що в період з 18 по 20 травня 1944 року всіх кримських татар (як зрадників та прибічників фашистів) було виселено з їхніх домівок, посаджено до поїздів і вивезено до Казахстану, Узбекистану та на Урал. Загалом було вивезено майже 250 тис. людей, вмерло від голоду та хвороб – 46% депортованих (це вчетверо перевищує кількість вбитих татар за всю війну). А 30 тис. татар в лавах Червоної армії після закінчення війни так само було депортовано. За винятком вмерлих у дорозі татар, це офіційні дані, визнані ще 1989 року Верховною Радою СРСР.