Почалось усе з Італії, котра відчула недопоставки газу ще минулого тижня. У вівторок італійські споживачі недоотримали, за різними даними, 7-8 % запитаного в “Газпрому” палива. В середу — 11-13 %. В четвер дефіцит сягнув однієї п'ятої.
“В умовах суворої зими в Росії та Європі наша компанія максимально наростила поставки газу не тільки в європейські країни, а й до країн СНД – зокрема, в Білорусь і Україну, і одночасно збільшила підйом "блакитного палива" з підземних сховищ. Наприклад, в європейських підземних сховищах відбір нашого газу протягом останнього тижня збільшено майже в 4 рази», – прореагував на ці повідомлення гендиректор компанії “Газпромекспорт” Алєксандр Мєдвєдєв.
І тут-таки додав, не надто добираючи дипломатичних формулювань: “Крім того, сидячи на транзитних трубах, Україна відбирає зараз газ на рівні річного обсягу в 60 млрд кубометрів, що значно більше контрактних обсягів».
Натяк був дуже прозорий, хоч за бажання пан Мєдвєдєв завжди може сказати, що нікого прямо ні в чому не звинувачував.
НАК “Нафтогаз України” негайно відповів, що нормативів відбору не перевищує. “Обсяги транзиту природного газу територією України та відбору імпортованого природного газу перебувають на рівні, визначеному контрактом з ВАТ «Газпром», – заявила прес-служба НАК. А нестачу газу, запевнили там, компенсують запасами сховищ.
Тим часом ситуація загострювалась: 2 лютого російський газ недоотримували вже чотири європейські країни (пізніше ця цифра зросла вдвічі ). Серед них була і Польща, до котрої газ іде не через українську ГТС, а газогоном “Ямал — Європа” по території Білорусії.
Катастрофічних наслідків, на щастя, це не потягло. Європейці замістили дефіцит палива зі сховищ і сіли писати до “Газпрому” заявки на компенсацію цих витрат пізніше, коли потеплішає. Зі свого боку, російська сторона врешті-решт таки була змушена визнати факт недопоставок газу. В суботу під час зустрічі з прем'єр-міністром Владіміром Путіним заступник голови “Газпрому” Андрій Круглов повідомив, що дефіцит в порівнянні з заявками споживачів “протягом кількох днів” досягав у цілому 10 % – але ситуацію, мовляв, уже виправили.
А політичні заяви тривали. Так, Путін на цій же зустрічі скористався ситуацією, щоб укотре прорекламувати газогони в обхід України. “Сьогодні не зайвим буде згадати тих, хто заважав нам будувати "Північний потік". Якби не заважали, була б вже друга нитка, і вони обидві були б завантажені. Під нові транспортні маршрути "Газпром" би вже розкрив нові родовища, в тому числі Бованенківське”, – заочно спокушав Європу російський прем'єр.
Сама Україна при цьому вкотре стала мішенню для іронічних вправ. Путін картинно поцікавився у “газпромівців”, скільки зараз (тобто станом на суботу) українці відбирають газу з ГТС. Уже згаданий Круглов із готовністю доповів, що більше, ніж передбачені контрактом 135 млн. кубометрів на добу: “Там було від 150 до 170… якщо в такому режимі, то далі буде відбір близько 50 мільярдів (до кінця року — Ред.)”.
“Нафтогаз” на час написання цих рядків фактів “перебору” офіційно не визнавав. Водночас DT.UA з посиланням на анонімного функціонера компанії повідомило, що після початку холодів дещицю газу, призначеного для Європи, Україна нібито таки відібрала. Але — лише 130 млн. “кубів”, які до кінця тижня уже були компенсовані зі сховищ.
В цілому, за січень “Газпром” був готовий поставити Україні до 3,1 млрд. кубометрів газу. Але Київ попрохав тільки 2,4 млрд. З них до 27 січня було імпортовано 2,2 млрд. Враховуючи, що, за даними джерел та оцінками експертів, добове споживання газу в Україні на піку минулого тижня перевищувало 300 млн. кубометрів, закиди щодо перевищення нормативів українською стороною можуть бути цілком справедливими.
Водночас слова про перспективи відбору газу Україною на рівні чи то 50, чи то 60 млрд. кубометрів на рік, виглядають відверто дивними. Адже йдеться про пікове споживання нинішніх днів. Зрозуміло, що “далі”, як висловився Андрій Круглов, потреби в таких обсягах не буде — весна все-таки не за горами.
Очевидно, йдеться про нинішнє протистояння “Нафтогазу” та “Газпрому” з приводу зменшення обсягів закупівлі газу. Це визнав і Путін, котрий у відповідь на слова Круглова та Мєдвєдєва сказав: “Понад 50 – це виходить навіть за рамки того контракту, який вони хотіли скоротити. Але втім, треба Україні допомагати й у повному обсязі задовольняти їхні потреби”.
Ясно, що подібної потреби в України не виникне. В тому і справа, що Київ уже не перший місяць намагається добитись від Москви не збільшення, а, навпаки, зменшення поставок — хоч би до рівня 27 млрд. “кубів”. Але росіяни не погоджуються. І вимагають купувати газ за контрактами 2009 року, в котрих, як відомо, прописано принцип “бери або плати”.
Після єхидного пасажу Путіна про “допомогу” його український колега Микола Азаров заявив, що це сама Україна, навпаки, може всім допомогти — продати Європі трохи газу з українських сховищ, раз тій не вистачає “газпромівського”. “Коли Росія скоротила подачу газу в Європу й представники "Газпрому" офіційно це визнали, ми їм запропонували – будь ласка, звертайтеся до нас, складемо договір і допоможемо, якщо це ви вважаєте за необхідне”, – розповів він. Про реакцію російської сторони, на жаль, глава уряду нічого не сказав…
Такий обмін завуальованим “стьобом” досить яскраво демонструє реальний характер “стратегічного партнерства” двох країн у чи не найчутливішій для обох економічній сфері. На жаль, об'єктивно нинішні морози послаблюють позицію Києва в його спробах хоч трохи послабити газовий зашморг Москви. І “далі буде”: вітчизняний Гідрометцентр знову прогнозує зниження температури до мінус тридцяти градусів…