Цьогорічна зустріч міністрів закордонних справ G7 відбувалася у тосканському містечку Лукка, де клімат та архітектура надихає більше до мрій та відпочинку, ніж до активної роботи. Однак на порядку денному були надто важливі питання.
Темою №1 була ситуація в Сирії, зокрема нещодавня хімічна атака військ Башара Асада, жертвами якої стали 89 осіб цивільного населення.
Як пише видання Politico, під час зустрічі міністри прагнули виробити спільну позицію щодо конфлікту у Сирії напередодні поїздки держсекретаря США Рекса Тіллерсона до Москви. Серед пропозицій, озвучених учасниками зустрічі, одна – з боку Великої Британії – стосувалася додаткових санкцій проти російських та сирійських військових, “заплямованих жахливими діями асадівського режиму”. Як повідомляє сайт CNN, Британія цим інструментом сподівалася зміцнити карти в руках держсекретаря Тіллерсона напередодні його зустрічі у Москві із російським міністром закордонних справ Сєрґєєм Лавровим. Утім, італійський міністр закордонних справ Анґеліно Альфано заявив виданню у коментарі, що “Не було консенсусу щодо додаткових санкцій”. Натомість очільники зовнішньополітичних відомств погодилися на розслідування газової атаки на повстанське містечко Хан-Шейхун, яка й стала причиною для випуску американських ракет на одну з сирійських авіабаз минулого тижня.
Читайте також: Тіллерсон пообіцяв Порошенку виключити пакетні домовленості щодо України та Сирії
Попри те, що топ-темою для обговорення була Сирія, міністри закордонних справ семи найпотужніших світових держав у заключному комюніке не оминули увагою й інші світові проблеми, серед яких і тероризм та ІДІЛ, ситуація в Іраку та Лівії, проблеми Африки, кіберзлочинність. Окремий розділ присвячено Україні, ситуації із правами людини в Криму та конфлікту на Донбасі. Не обійшлося і без прикрих несподіванок. Як повідомило агентство Reuters, посилаючись на французького міністра закордонних справ Жана-Марка Еро, Тіллерсон запитав своїх європейських колег, “чому американських платників податків має хвилювати ситуація в Україні?” За словами Еро, він на це відповів Тіллерсону, що безпечна, політично та економічно сильна Європа – в інтересах США. Загалом розділ комюніке, що стосується ситуації в Україні, залишився із таким самим високим градусом підтримки України та засудження дій Росії, як це було раніше. “Ми визнаємо відповідальність Російської Федерації у конфлікті в Україні та підкреслюємо її подальшу ключову роль у відновленні миру і стабільності в країні, вживаючи всіх необхідних заходів для поліпшення ситуації. Дії Росії не відповідають правилам, на яких сформований світовий лад”, – йдеться у документі. Представники держав G7 у комюніке ще раз засуджують анексію Криму та, що важливо, висловлюють занепокоєння щодо стану справ із правами людини на анексованому півострові.
Читайте також: Чорногорія, ПРО і демарш Тіллерсона – нові виклики НАТО
Попри риторику заключного комюніке, вищезгаданий коментар Тіллерсона говорить про те, що Україна не буде у фокусі його переговорів у Москві, які стартували сьогодні. Насправді спрогнозувати результати цієї зустрічі складно, але це перший його офіційний візит до цієї країни у якості держсекретаря США. Хоча деякі аналітики вже говорять про “холодний прийом” для колишнього голови корпорації Exxon Mobil та володаря “Ордену Дружби” від російського президента. Так естонська дослідниця Кадрі Ліік у своєму матеріалі на сайті аналітичного центру Європейська рада міжнародних відносин прогнозує, що Тіллерсон може отримати дещо “змішаний” прийом. З одного боку, Москва прагнутиме висловити незадоволення подіями минулої п’ятниці, але насправді «Кремль, скоріш за все, відчайдушно прагне отримати підтвердження того, що побачене минулої п’ятниці – це не справжній Трамп, а просто скороминуща картинка».
Якщо так, то, на думку Ліік, Трамп може ще на якийсь час отримати від Кремля «кредит довіри». Якщо ж Кремль вирішить, що побачив у п’ятницю справжнє обличчя Трампа, то “ почне себе готувати до кінетичних зіткнень”. Здається, на користь другого пункту свідчить нинішня заява російського президента Владіміра Путіна, де він говорить про погіршення рівня довіри між США та Росією протягом останніх трьох місяців (тобто часу президенства Дональда Трампа) на робочому рівні, зокрема, військовому.
Читайте також: Тіллерсон поставив Путіну ультиматум перед візитом до Росії
У американському виданні The New York Times вже також встигли припустити, що результат сьогоднішньої зустрічі у Москві покаже, чи бажання Дональда Трампа налагоджувати відносини із Росією розвіється так само, як аналогічні зусилля його попередника Барака Обами.