Серед таких подій в першу чергу виокремлюються історичні вибори в арабському світі. Досягненням стало проведення виборів в Тунісі, Єгипті, Марокко. Кожні з цих виборів хоча і різною мірою пропонують початок наступного демократичного прогресу в регіоні.
Організація також відзначила співпрацю світу щодо ситуації в Лівії. Починаючи з лютого світова спільнота об’єдналась, щоб захистити лівійський народ від масового винищення з боку режиму Муаммара Каддафі. Внаслідок дій НАТО та ООН вперше за 40 років влада вирішувати майбутнє країни опинилась в руках лівійського народу.
Важливою подією 2011 року стало також рішення Міжнародного кримінального суду судити колишнього президента Кот д`Івуару Лорана Гбагбо, який відмовився визнати свою поразку на виборах. Таке рішення стало прецедентом міжнародного процесу над колишнім правителем. На думку The Freedom House, успіх об’єднання міжнародної спільноти для того, щоб прибрати Лорана Гбагбо та передати його МКС є попередженням для інших лідерів, які хочуть спотворити результати виборів та захопити владу.
Важливою для розвитку прав людини в світі в 2011 році стала також боротьба індійського громадянського суспільства проти корупції. Так, наслідками широких протестів стало створення парламентом незалежного антикорупційного органу, який має достатньо повноважень, щоб тримати державним посадовців під контролем.
Примітними для 2011 року стали також реформи в Бірмі. Так, в країні почали випускати політв’язнів та дозволили опозиційній Національній Лізі за Демократію офіційно зареєструватись на брати участь у виборах.
Суттэвим прогресом у захисті прав людини The Freedom House вважаэ також рішення Ліги арабських держав про санкції щодо Сирії. Враховуючи дії Ліги по Лівії минулого року її можна вважати серйозним захисником прав людини в регіоні.
До негативних розвитків у царині прав людини у світі The Freedom House відніс безкарність в Пакистані. Так, в країні цього року панує беззаконня та безкарність особливо, коли йдеться про уявних ворогів ісламу та служби безпеки. Так, за останній рік в країні була вбито журналіста, який опублікував статтю про нібито зв'язок між джихадистами та військовими, губернатора Пенджабу Салмана Тасіра та міністра меншин Шахбаз Бхатті, обидва з яких були противниками закону про богохульство, який передбачає смертну кару за богохульство. А вбивцю Тасіра, одного з його охоронців, багато пакистанців взагалі оголосили героєм.
Проблемою все ще залишаються права сексуальних меншин в Африці. Так, гомосексуалізм вважається незаконним майже у двох третинах країн на південь від Сахари, а злочини проти гомосексуалістів не караються. Зокрема, в Уганді закон, який карає смертною карою за деякі гомосексуальні відносини, було знято з розгляду парламенту лише під тиском міжнародної спільноти. Сенат Нігерії прийняв аналогічний закон, і існують ознаки того, що ситуацію погіршується і в інших частинах Африки.
The Freedom House засудив міжнародне співтовариство за те, що воно відмовилось діяти щодо Бахрейну, де заклики протестуючих до політичних реформа мили наслідком застосування зброї, тортур позасудових вбивств з боку влади. Так, незважаючи на узгоджені міжнародні дії по захисту мирних демонстрацій в інших частинах арабського світу, не було жодних резолюцій ООН або санкцій проти Бахрейну.
Про погану ситуацію з правами людини свідчила і різанина християн-коптів у Єгипті. Так, вже після повалення режиму Мубарака, атака на протестуючих в Каїрі забрала життя 27 осіб, більшість з яких були християнами-коптами. За словами очевидців під час протестів, що спалахнули проти нападу на коптські церкви та християнські громади, військові використовували бронетехніку проти натовпу протестуючих. Між тим, державні ЗМІ і далі підбурюють антихристиянське насильство, закликаючи громадськість захистити військових від демонстрантів.
Наступом на права людини в 2011 році стали також імміграційні закони США. Зокрема, закони, прийняті в окремих штатах в тому числі в Арізоні, Алабамі, Джордії, мають на меті розправу з нелегальною імміграцією та викликають стурбованість з приводу їх расового спрямування; порушення громадянських свобод американських громадян та віддалення меншин від місцевих урядів та поліцейських сил. Великі штати, такі як Техас та Каліфорнія також розглядають можливість прийняття таких законів. Положення законів дозволяють поліції просити підтвердження імміграційного статусу в ході звичайних зупинок транспорту, а люди без належних доказів можуть бути заарештовані. Деякі закони навіть вимагають щоб діти, які навчаються в державних школах, надавали докази свого юридичного статусу нелегала або передбачається ввести кримінальне покарання для тих, хто не допомагає забезпечувати виконання нових правила. Ці закони є відповіддю на нездатність федерального уряду реформувати проблематичні та непослідовно насильницькі імміграційні закони на національному рівні.
В розробці списку взяли участь старший менеджер The Freedom Houseз комунікацій Мері МакГвайр та менеджер справ організації в американському Конгресі Кепа Трістер.