Постправда не дорівнює тоталітарній брехні, не є одним і тим самим. Постправда — це маніпуляція на факті, що принаймні частина загального політичного дискурсу спрямована на стирання різниці між правдою й брехнею. Про це в інтерв’ю Тижню розповів французький філософ і політолог Філіпп Рено.
За його словами, так стається тому, що масово було відкинуто ідею про потребу точності.
«Чистої води пропаганда — це дещо інше. Постправада існує у вільних країнах, де люди можуть безборонно оскаржувати почуте чи побачене. Проблема полягає в тому, що всі ми перебуваємо в такій комунікативній ситуації, за якої наша довіра один до одного є підірваною. Ця проблема поглиблюється із розвитком нових засобів і технологій комунікації», — пояснив він.
За словами Рено, велетенська утопія кінця минулого століття полягала в тому, що соціальні медіа й інтернет розвиватиме й посилюватиме демократію як таку, бо полегшуватиме й прискорюватиме комунікацію, відкриє ширший доступ до інформації. Реальний досвід користування такими речами показав, що вони посилюють своєрідне сектантство. Спілкування в мережі дає змогу дуже легко знайти людей, думки яких вельми подібні на ваші власні, але важко — тих, хто справді відстоює аргументовану протилежну позицію.
«Що ж на сьогодні є реальною обороною власне демократії? Не тільки законовладдя, а й той факт, що лишилися люди, які обговорюють її проблеми поза інтернетом», — резюмував філософ.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»