В Україні на сьогодні ще немає умов для скасування мораторію на продаж землі. Таку думку в інтерв’ю Тижню висловив французький спеціаліст із питань сільського господарства й агробізнесу, іноземний член НААН України Жан-Жак Ерве.
«Думаю, нині ще немає умов для скасування мораторію. Зараз ніхто не знає точно, скільки гектарів землі перебуває в оренді (крім того, є три категорії землі: державна, муніципальна і приватна). Здавалось би, на основі радянських документів ми мали б точно знати, де вони і скільки їх, – але ж ні. З огляду на корупцію, яка була у відповідних відомствах, ніхто не готовий сказати чітко, де яка земля. Тож у цьому випадку потрібна інвентаризація», – розповів експерт.
Окрім того, вважає Ерве, необхідно ухвалити кілька законів. Зокрема, зобов’язати холдинги, які раніше не платили належних сум за використання державної землі, повернути недодане. Механізми для визначення вартості експлуатації таких ресурсів уже існують. Якщо не можуть повернути цей борг зараз – не біда, можна розстрочити його на 5 чи 10 років. А ще слід чітко визначити, хто орендує які наділи в муніципальних земельних ресурсах.
«Я певен, що тут стануть у пригоді навіть старі радянські документи. Наступне: варто визначити пай у володінні конкретної людини не просто як абстрактний наділ певного розміру, а як частину, відсоток цілого поля. От, скажімо, коли люди приватизують квартири: ніхто не знає, кому належать сходи, ліфт, підвал, труби, а отже, й не готовий їх ремонтувати. Чи не краще було б, якби кожен власник володів відповідною розмірам його квартири часткою будинку та сплачував щороку необхідну суму на його утримання? Так і з паями», – каже він.
За словами Ерве, нарешті, коли вже люди мають право власності на паї, для передачі поля чи відповідного земельного ресурсу в користування, скажімо, агрокомпанії, необхідна згода 50%+1 власника або більше. У Франції квоти дещо інші: передати ресурс мають бути згодні 50% осіб, у чиїй власності перебуває щонайменше 75% відповідної землі, або 70% тих, кому належить щонайменше її половина. Різниця з Україною в тому, що тут люди отримали більш-менш однакові паї. Тому ці пропорції можуть бути визначені по-іншому. Але закон потрібен. А компанії, що змагаються за право отримати ці наділи в користування від громади, зі свого боку пропонують їй умови: меншу суму за гектар гіршої землі, більшу – за гектар кращої плюс обов’язок відремонтувати церкву чи школу для громади. Відтак вибір за власниками паїв.
«Звісно, тут є ризик корупційних схем. Не сумніваюся: знадобиться ще зо три покоління, щоб позбутися корупціонерів. Однак потрібен перший крок. Це ніби сходження на Говерлу – початок маршруту легкий і швидкий, а найважчий відрізок – біля вершини», – резюмував експерт.
Детальніше читайте в черговому номері журналу "Український тиждень".