Результати першого туру президентських виборів у Франції свідчать, що операція з дедемонізації Ле Пен вдалася на славу. «Я б могла за неї проголосувати, – каже Катрін, гримерка одного з каналів французького телебачення. – Я вважаю, що додатковий соціальний захист потрібний насамперед громадянам країни, і що сьогодні не є доцільним отак широко відкривати двері всій бідноті світу. Марін — доброзичлива та вихована, скільки разів готувала її до ефірів — вона така приємна! Жартує, дякує, усміхається, уважна до таких простих людей, як я».
Новий імідж Ле Пен зафіксувався в свідомості частини французьких виборців не лише через численні фото з котиками та з келихом доброго французького вина. Обʼєктивно на Марін спрацювала присутність радикальнішого за неї кандидата – полеміста Еріка Земмура. Соціологи обіцяли йому високі результати, але, схоже, в останню мить група підтримки цієї нової зірки ультра-правих переорієнтувалася та вирішила, попри розчарування «поміркованістю» Ле Пен, проголосувати «корисно». У результаті Земмур набрав лиш 7% голосів. Він є єдиним з учасників президентських перегонів, хто відразу ж по проголошенні офіційних результатів першого туру закликав своїх виборців проголосувати за Марін Ле Пен у другому. Ще один кандидат, сувереніст Ніколя Дюпон-Еньян, настільки відверто не висловився, але порадив французам «не пропустити до влади Емманюеля Макрона».
Відразу по першому турі соціологи обережно прогнозують перемогу Макрону, але — з невеликим інтервалом у результатах. Опитування Ipsos Sopra Steria для France 2 дає Макрону 54% супроти 46% – Марін Ле Пен. Соціологи з Elabe aннонсують менший розрив: 48% проти 52%, Ifop для LCI каже про 49% проти 51%. Французька опінія буквально розділилася на два табори, і звичайно ж, упродовж двох тижнів настрої можуть коректуватись та змінюватись.
Ресурс Макрона — це ті 27,84%, що проголосували за нього у першому турі, плюс голоси республіканки Валері Пекрес (4,78%), еколога Янніка Жадо (4,63%), соціалістки Анн Ідальго (1,75%) та комуніста Фабьєна Русселя (2,28%), які відразу ж висловили йому підтримку. Разом це становить 41,28%, до яких слід додати частину аполітичного сегменту, що має персональну антипатію до родини Ле Пен.
Ресурс очільниці крайніх правих — її власні 23,15% плюс 7% Земмура, а також — весь той сегмент французького суспільства, що культивує, починаючи від кризи «жовтих жилетів», гнів та ненависть до чинного президента Франції. Велика небезпека другого туру французьких виборів полягає в тому, що високий антирейтинг Макрона спричиниться до потужної неявки. Заклик Меланшона (21,95%) не дати жодного голосу Марін Ле Пен можна зрозуміти і як пораду проігнорувати другий тур або проголосувати «проти всіх» (за французькою системою це називається «біле голосування»).
Виборці Меланшона — це та категорія осіб, від якої найбільше залежить результат другого туру французьких виборців. Група підтримки крайньо-лівого кандидата за останні 5 років виросла на 5 пунктів. У великих містах за нього голосували до 30 якщо не 40 %, переважно – — викладачі державних шкіл, частина чиновництва, чимало учасників протестів «жовтих жилетів». Люди, більше зосереджені на питаннях соціальної справедливості, ніж геополітики, які не завжди вловлюють звʼязок між сталими симпатіями Меланшона до Путіна та найближчими перспективами європейської безпеки. «Я не вважаю, що Росія є глобальною загрозою для світу», – часто каже Меланшон. Так само, як Марін Ле Пен, він критикує санкції проти РФ, хоч на словах позірно десолідаризувався з Москвою, від початку повномасштабної агресії проти України.
Читайте також: Вибори у Франції: Ключі від Єлисейського палацу — в кишені в Меланшона
Розпочавши кампанію другого туру, Марін Ле Пен, в імʼя «справедливості», намагається згуртувати довкола себе весь протестний електорат, що існує в країні. «Я кажу виборцям Меланшона: будьте справжніми бунтівниками, не рятуйте Макрона, не погоджуйтесь на пенсію в 65 років, на скорочення програм пенсійної підтримки для держчиновників», – заявила вона в прямому ефірі на LCI. Пенсійні аргументи виборцям Меланшона так само близькі та зрозумілі, як і звичному електорату Ле Пен. «Нові робочі місця для робочого класу», – це також спільне гасло крайніх лівих та крайніх правих, як і сувереністські заклики про вихід з НАТО та мінімальну участь у роботі ЄС.
Французький політолог Бруно Картрес пояснює в інтервʼю Atlantico.fr, що за Макрона в першому турі переважно проголосували старші люди з успішними кар”єрами та непоганим освітнім рівнем, впевнені в своєму майбутньому. Натомість ядро підтримки Ле Пен – це менш вибаглива і не така освічена публіка, часто — жінки, які самі виховують дітей без надійного заробітку. У групі підтримки Ле Пен — чимало молодих людей з робітничою професією. Найбільше за неї голосують у сільській місцевості, на Півдні та Півночі країни.
Чи усвідомлюють всі ті люди, що готуються голосувати за Марін Ле Пен, відповідальність за небезпеки, що несе світу їхня кандидатка — партнер Путіна? Напевне, в добрій половині випадків — ні. Загалом французи виховані в повазі до барикад, до права на спротив, до потреби в свободі. Але для певної частини французького суспільства всі ці поняття — лише слова з підручника історії. Французи помирали за свободу понад двісті тридцять років тому та в меншому контингенті — за Другої світової війни. «Правнуки погані», про яких казав великий Тарас — це не тільки українці, але всі ті покоління інфантильних мрійників, які не хочуть бачити, що світ — крихкий, а комфорт — не вічний. Нині від усіх цих «правнуків» великою мірою залежить майбутнє європейського континенту. Чи вдасться Макрону їх розбудити за неповні два тижні? Війна в Україні дає до цього закривавлені аргументи щодня. Було б лише бажання бачити.