Атмосфера та загальний дух приміщення чудово пасують до цих дивовижних скульптур. Зазвичай під час виставок ми не відчиняємо вікна: яскраве сонячне світло може зашкодити картинам. Але скульптурним композиціям світло не завадить. Ця виняткова ситуація — тільки на краще”.
Сама виставка видатного українського митця у Луврі — також поки що виняток. Йдеться про першу співпрацю всесвітньо відомого музею з Україною. “Наша акція готувалася впродовж трьох років, – пояснив комісар виставки. – До мене приїхав знайомий французький бізнесмен, який працював у ті часи у Львові. Він розповів мені про Пінзеля, показав репродукції…”
Тиждень.ua спробував дізнатися у пана Шерфа ім’я зарубіжного благодійника. Але нам не пощастило. Керівник департаменту скульптур завагався на якусь мить, але відмовив: “Я не можу це зробити без згоди цієї людини. А він собі слави не шукає”.
Читайте також: Реставруючи імідж: 27 скульптур Іоанна Георга Пінзеля експонуватимуться в Луврі
Комісар експозиції зазначив, що “культурницька подія ніколи не відбулася б, якби не звитяжна праця Бориса Возницького, який з 60-х років збирав та рятував від винищення роботи Іоанна Георга Пінзеля. Мистецтвознавець, колишній директор Львівської галереї мистецтв трагічно загинув у автомобільній катастрофі в травні цього року. Тож виставку присвячено пам”яті покійного митця. Дочка Бориса Возницького Лариса була присутня на вернісажі. Але, можливо що за збігом обставин, швидко вийшла з зали, щойно до неї зайшов Міністр культури України Михайло Кулиняк.
Українському міністру також сподобалася згадка комісара виставки про винятково відкриті вікна. Він зробив припущення, що “це дозволить Пінзелю побачити, як шанують його твори в Луврі”, та не обійшовся без аналогій по вікно до Європи, яке експозицією Пінзеля прорубала нині Україна.
Устами міністра — та й меду б пити. Проте наступна міждержавна українсько-французька художня акція планується лише через два роки. Відбудеться вона не в Луврі, а в Марселі, й буде присвячена мистецтву міста Одеса. І не те щоб Україні нема чим здивувати світ. Але, як влучно зазначив Гійєм Шерф, “Кожна мистецька експозиція — це ланцюжок вдалих зустрічей”. У випадку з роботами Пінзеля ланцюжок назбирався вдало, чи продовжиться він наступними мистецькими акціями, покаже час.
Співробітник відділу роботи з меценатами Лувру Тібо Бруттен розповів Тиждень.ua, що в планах музею — збільшити колекції робіт походженням з Центральної та Східної Європи. “Зокрема, ми купуватимемо православні ікони, – російські, українські, сербські”… Цей проект вже починається, але коли нова колекція буде готова до перегляду, не відомо.
Українські віконця лише починають вихоплювати із загального туману шедеври українського мистецтва. Ті перші промені світла, уваги, зацікавленості, – поки що виняток. Потрібно багато праці, щоб випадок переродився на звичку до культурницької співпраці, а звичка з часом стала доброю стабільною традицією.