В суспільстві великий запит на боротьбу з корупцією, тож провал на цьому напрямку зумовить подальше зростання загальної зневіри серед українців. Мережа замаскованих кремлівських медіа в Україні вміло мультиплікує цей ефект, розставляючи«правильні» фокуси і акценти. Невизначеність ситуації з війною і корупція найбільше турбують українців. На це вказують результати усіх соціологічних досліджень впродовж останніх років.
Заснування нових державних антикорупційних органів після Революції Гідності супроводжувалося гарячими дебатами, – навіть не так поміж політиками, як серед правників. Юристи-практики і академічні правознавці попереджали про відсутність системної логіки у цій реформі, що обов’язково призведе до порушення міжвідомчого балансу в правоохоронній системі, а далі до конкуренції за повноваження. Фахівці попереджали, що за нинішніх обставин ця історія закінчиться великим галасом з низьким коефіцієнтом на виході, а головне зумовить розбалансування хай і дискредитованої виконавцями, але традиційної і зрозумілої моделі.
Таке враження, що активісти-ініціатори цієї реформи та їхні західні партнери взяли за мету передусім розширення громадського контролю над владою. Водночас,завдання державного будівництва, інституційного розвитку, для них було явно вторинним.Виглядало так, що проти зіграної ватаги досвідчених корупціонерів,і такого ж арбітра,на поле випустили окремих гравців, – не сформувавши з них однієї команди. Кожен з новачків кинувся боротися за м’яч самотужки. У підсумку, багато метушні і ганебне посміховисько.
Варто, втім, звернути увагу на інший і значно важливіший аспект проблеми антикорупційних, чи будь-яких іншихреформ. Влада, як будь-яка субстанція, має зміст і форму. Змістом у владі є суб'єкти, які визначають політичні рішення або конструюють тренди реальної політики у державі, а формою – механізми взаємин між ними, тобто правила і закони. Спроби причепурити неякісний зміст довершеними формами не дають і не дадуть результату. Потворному змісту не можна силоміць надати сталої правильної форми, бо вона є лише зовнішнім відображенням змісту. Правлячий клас на практиці завжди підрихтує під свої інтереси навіть найідеальніший закон.
Читайте також: НАБУ проводить розслідування 39 справ щодо подачі е-декларацій
Насправді, імпульс для сутнісних змін всієї субстанції влади буде задано зсередини, тобто з середовища суб'єктів, які визначають державні рішення і конструюють тренди. Тільки тоді у нових реаліях почне змінюватися форма, а отже правила і закони. Реальним рушієм позитивних змін у державі стане політична воля конкретного суб'єкта чи суб'єктів, які володітимуть засобами для підпорядкування цій своїй конструктивній волі усіх інших.
Тож законодавчі новації чи створення прогресивних інституцій не здатні кардинально зламати систему за існуючої якості суб'єктів, які поки визначають державну політику в широкому сенсі.
Ви обов’язково скажете, що все це виглядає «зачарованим колом»…Але ж хто сказав, що агентами справжніх змін обов'язково будуть ті, кому влада належатиме номінально – за посадою.Коли формальні посадовці не відповідають обставинам і масовим запитам, інколи реальна влада на якийсь час втікає від них на майдани і вулиці або ж блукає келіями,казармами чи студентськими аудиторіями. Щоб потім з іншими особами повернутися до інституційних кабінетів. Місце перебування справжньої влади визначає громада.
Нині фокус уваги суспільного запиту потрібно виставляти не на процедурах, а на бажаному кінцевому результаті і особистісних характеристиках агентів змін, які здатні його забезпечити. Процедури можуть тільки зафіксувати результат, але не здатні його зумовити, бо форма лише відображення змісту.