«Повалення уряду Болгарії після протестів минулого місяця деякі спостерігачі сприйняли як реакцію на заходи економії. Але якщо враховувати аналогічне падіння румунського уряду і як наслідок безлади минулого року, а також демонстративне ухвалення Угорщиною цього тижня змін до конституції, які за словами опонентів загрожують демократичним цінностям, можна зробити висновок, що відбувається щось глибше», – пише Financial Times.
Як зазначає видання, протести в країнах Східної Європи, зокрема в Болгарії, не були направлені конкретно проти «економії».
«Це були безпартійні повстання часто громадян середнього віку, викликані збільшеннями рахунками за опалення. Вони кричали «жодних партій» і продовжилися після того як уряд Бойка Борисова пішов у відставку», – зазначає Financial Times.
За словами видання, протести посткомуністичних країнах-членах ЄС, таких як Болгарія виражають загальне незадоволення нинішньою ситуацією в ЄС та «заперечення переходу» – неспокійних 20 років потрясінь через які вони пройшли, щоб вступити в союз, і які зараз нівелюються.
Голова болгарського аналітичного Центру ліберальних стратегій Іван Крастев зазначає, що громадяни країни переконані, що падіння комунізму допомогло збагатитися чиновникам і мафіозним групам, але ніяк не звичайним громадянам.
Читайте також: Нова хвиля мігрантів? Багаті країни Євросоюзу стурбовані напливом румунів і болгар
«Після п'яти років економічного застою, такі почуття набувають поширення в колишніх соціалістичних країнах, котрі залишаються найбіднішими в ЄС. Хоча Румунія і встановила болючі заходи економії в 2010 році після допомоги Міжнародного Валютного Фонду, демонстранти у січня 2012 року, які повалили правоцентристський уряд, виступали проти кумівства і хабарництва. Між наступним прем’єр-міністром Румунії та президентом пізніше розгорнулась ворожнеча, яка загрожувала конституційному ладу.
«Відповідь на перехідний період» в Угорщині відбулася раніше, після того як у 2008 році країна першою з центральноєвропейських держав зазнала кризи і отримала кредит МВФ…
Реакцією ЄС став пошук більших «батогів» для вирішення відступу від демократії країн-членів. Минулого тижня чотири країни на чолі з Німеччиною закликали ЄС одержати нові повноваження для боротьби з порушенням країнами «фундаментальних цінностей», в тому числі за допомогою заморожування фондів ЄС.
Тим не менше, Крастєв припускає, що інші країни-члени ЄС повинні докласти більших зусиль, щоб зрозуміти, що відбувається в посткомуністичних країнах на південному сході. Вони повинні більш серйозно зайнятися довгостроковим будівництвом інституцій в цих країнах. Якщо цього не відбудеться, опір до переходу може поширитись далі. Це стосується не лише колишніх комуністичних членів ЄС, але й колишніх частин Югославії, які ще не приєдналися до Союзу, але для яких ця перспектива вважається найкращою гарантією стабільності», – йдеться в статті.
Читайте також: Слабка ланка ЄС. Румунія демонструє труднощі у пристосуванні до базових цінностей Євросоюзу