Фестиваль авторського кіно та Jazz Kolo Alegria. Найважливіші культурні події тижня

Культура
27 Січня 2020, 16:04

27 січня у Києві відбудеться 13-ий міжнародний проект Jazz Kolo за участю відомих джазових музикантів з Бразилії, Данії та України. Вже 28 січня концерт пройде у Львові.

 

 

Як зазначається, квартет за участю бразильського зіркового співака і гітариста Лео Мінакса виконає добірку композицій від чотирьох членів групи. Стен і Лео мають широкий репертуар пісень і композицій з бразильським і скандинавським колоритом, що прекрасно поєднується з мелодіями Ігоря Закуса та Йонаса Йохансена в концерті з вокальною та інструментальною частинами.

 

Jazz Kolo — це проект, створений для підтримки українського джазу, спрямований на об’єднання музикантів та розвиток української імпровізаційної музики. До проекту запрошуються кращі сили музичної еліти країни, утворюється новий, несподіваний, цікавий музичний продукт.

 

 

 

Склад музикантів:

Leo Minax (Brasil) — вокал, гітара
Steen Rasmussen (Denmark) — клавішні
Jonas Johansen (Denmark) — барабани
Igor Zakus (Ukraine) — бас

 

28 січня у Києві у Києво-Могилянській Бізнес-Школі пройде презентація екпозиційно-видавничого дослідницького проекту "Століття української абстракції", який знайомить із роботами українських художників-абстракціоністів ХХ і ХХІ століть.

 

 

Як підкреслюють організатори, абстрактне мистецтво в українській культурі має цілісну традицію, яка сягає початку ХХ ст. Проект препарує поняття “авангард” та знайомить із українськими абстракціоністами, ілюструє діалог між художниками, розділеними у часі та не поєднаними єдиною "школою". А також розповідає, як цьому діалогу сприяли медіа, оприлюднення приватних колекцій і музейних спец-архівів.

 

Упродовж 2020/21 років "Століття української абстракції" охопить декілька мистецьких локацій України та завершиться виданням книги.

 

Читайте також: Від закладу культури до культурного бренда

 

Стартує проект виставкою "Діалог у часі". Десять творів українських художників-абстракціоністів ХХ і ХХІ століть утворять "комунікаційні пари", які представлять "розмову" митців у категоріях "колір", "конструкція", "світло", "пауза", "ритм". 

 

У рамках відкриття відбудеться кураторська екскурсія та прес-брифінг організаторів, які оприлюднять програмний текст, проблематику та стадії проекту: 

 

  • медіа-кураторка мистецтвознавиця Діана Клочко;
  • експозиційний куратор художник Петро Бевза;
  • головний консультант мистецтвознавець Дмитро Горбачов;
  • продюсер проекту президент фонду ArtHuss Костянтин Кожемяка.

Виставка діятиме до 3 березня. 

 

30 січня у Києві у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відкриється виставка скляних об'єктів словацько-французького художника Яна Зорічака.
 
 
Ян Зорічак – один з піонерів міжнародного студійного руху, належить до найвідоміших художників-склярів у світі. Автор понад вісімдесяти персональних виставок у Франції та за її межами. 
 
На виставці буде експоновано 19 робіт, частина з яких виконана в авторській техніці, опрацьованій Яном Зорічаком наприкінці 80-х – початку 90-х рр.
 
"Твори виконані з оптичного скла, що в українському художньому склярстві зустрічається надзвичай рідко. Серія «Небесні квіти» становить вагому частку доробку художника, а сам автор встановив одну з робіт навіть на Південному полюсі", – зазначає Михайло Бокотей, директор Музею скла у Львові.
 
Читайте також: Від Прометея до Сізіфа
 
У Києві твори Яна Зорічака презентуються вперше. У Львові персональна виставка митця відбулася двічі – у 1995 р. та у 2019 р. в рамках міжнародних симпозіумів гутного скла у Львові. Перша виставка у 1995 р. стала однією з найбільш відвідуваних в історії Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького.
 
Спадщину Зорічака репрезентуватиме на відкритті виставки подружжя колекціонерів Іван та Ленка Белла зі Словаччини, у чиїй збірці знаходиться декілька десятків творів художника.
 
Куратори виставки: Генеральний директор  Національного музею українського народного декоративного мистецтва Людмила Строкова, Директор Музею скла у Львові Михайло Бокотей.
                                   

31 січня у Львові у кінотеатрі "Копернік" розпочинається Фестиваль авторського кіно, у рамках якого пройдуть покази найкращих зразків естетики, інтелектуального гумору та глибокого драматизму. 

 

 

В програмі фестивалю – 8 стрічок: від лауреату "Золотого ведмедя" 68-го Берлінале до глядацького хіта про ЛГБТ-стосунки, від зухвалих феміністичних фільмів до незвичайних метафоричних стрічок, від зіркових пошуків креативності до жорсткого ромкому. 

 

  • "СОБАКИ НЕ НОСЯТЬ ШТАНІВ", реж.: Юкка-Пекка Валкеапяя, Фінляндія/Латвія, 2019, 105 хв., драма

Декілька років тому Юха втратив свою дружину і все ще переживає біль та неспроможність до людської комунікації. Зустріч з домінанткою Моною змінює кардинально все в його житті. Візуально вражаюча історія провокує як сміх, так і роздуми про таємничі способи подолання життєвих ударів. Фінський режисер знайомить глядача з темними глибинами людської натури, які можна подолати гумором, любов'ю та солодким болем буття.

 

  • "МЕЛАНХОЛІЧКА", реж.: Сюзанне Гайнріх, Німеччина, 2019, 80 хв., комедія

 

 

Дівчина блукає містом, шукаючи, де заночувати. Вона знайомиться з екзистенціалістом, для якого секс – це «просто ще один ринок». Її спроба написати книгу не виходить за рамки першого речення другого розділу, вона не знаходить собі місця між художніми галереями, студіями йоги і постільною білизною незнайомців. Замість того, щоб пристосуватися до реального життя, вона починає розглядати свою депресію як політичну проблему. 
 

  • "ЧОМУ МИ КРЕАТИВНІ?", реж.: Герман Васке, Німеччина / 2018 / 84 хв. / документальний 

Ще жодному вченому не вдалося розкласти феномен креативності по поличках і пояснити, звідки народжується наша творчість, як її контролювати, розвивати та стимулювати. Автор фільму-відкриття, Герман Васке, теж переймався цим питанням і зважився на власне дослідження. Впродовж понад тридцяти років режисер збирав інтерв’ю з художниками й мислителями, серед яких лауреати Нобелівської премії й "Оскара", зірки образотворчого мистецтва, музики, кіновиробництва, літератури, філософії, політики, бізнесу й науки. Усім їм він ставив одне запитання: «Чому ви креативні?». Відповідають на це запитання Квентін Тарантіно, Девід Лінч, Демієн Херст, Марина Абрамович, Йоко Оно, Такеші Кітано, Девід Бові та інші.

 

  • "А ПОТІМ МИ ТАНЦЮВАЛИ", реж.: Леван Акін, Грузія/Швеція, 2019, 105 хв., драма/романтика

 

 

Мераб з дитинства тренується в Національному грузинському ансамблі танців разом зі своєю партнеркою з танців Мері. Його світ раптово перевертається з ніг на голову, коли в трупі з'являється харизматичний та безтурботний Іраклій і стає його найсильнішим суперником і об'єктом захоплення. Мераб розуміє, що готовий вирватися зі свого консервативного оточення і ризикнути всім.

 

  • "АНТОЛОГІЯ МІСТ-ПРИВИДІВ", реж.: Дені Коте, Канада, 2019, 97 хв., драма/фентезі

Звичний плин життя забутого богом канадського містечка порушує раптова смерть підлітка. Жителі міста явно не хочуть обговорювати подробиці автокатастрофи, проте скорбота близьких поступово поширюється навколо, позбавляючи сусідів звичного відчуття часу. Загадкові фігури виникають з туману і роблять дивні речі. Крізь мерехтливе плівкове зображення стають помітнішими історії з минулого.

 

Читайте також: Французькі вечори: кіно про та для особливих

 

  • "[НЕ] ТОРКАЙСЯ", реж.: Адіна Пінтіліє, Румунія/Німеччина/Чехія/Болгарія/Франція, 2018, 125 хв. 

Чуттєва драма на межі документального та художнього. Цей фільм – своєрідний виклик соціуму та кожному з нас окремо. [НЕ] ТОРКАЙСЯ – соціальний експеримент, в якому режисерка запрошує глядача до переосмислення одвічного питання тілесності та сексуальності. Герої картини – Лаура, Томас і Крістіан – дозволяють камері зазирнути в найпотаємніші куточки свого внутрішнього світу. Вони намагаються змінити звичні моделі поведінки, щоб знайти баланс між внутрішнім комфортом та навколишньою дійсністю і стати, нарешті, вільними. [НЕ] ТОРКАЙСЯ розповідає про те, як знайти близькість найнесподіванішим чином і як полюбити іншого, не втративши при цьому себе.

 

  • "МОНОС", режисер: Алехандро Ландес, Колумбія/Аргентина/Нідерланди/Уругвай/Німеччина/Данія/Швеція, 2019, 102 хв., трилер/драма

 

 

Патаґранде, Рембо, Лейді, Суека, Пітуфо, Лобо, Перро та Бум-Бум. Восьмеро безпритульних підлітків, кожен із позивним, створюють озброєне угрупування на віддаленій горі. Їх підсвідомо тягне до гедонізму та жорстокості. Посланець передає повідомлення від Організації: вони мають піклуватися про корову Шакірою та викрадену американку Доктору. Все руйнується, коли до угруповання приходить смерть. Тепер компанія змушена перебратися вглиб джунглів.
 

  • "БОГ ІСНУЄ, ЇЇ ІМ’Я – ПЕТРУНІЯ", реж.: Теона Струґар Мітевська, Північна Македонія/Бельгія/Словенія/Франція/Хорватія, 2019, 100 хв., драма/комедія

У Штипі, містечку в Північній Македонії, щороку в січні місцевий священик жбурляє в річку дерев’яний хрест, який потім шукають сотні чоловіків. Добра доля і процвітання будуть тому, хто його знайде. Цього разу Петрунії якимось чином вдається потрапити у воду та першою взяти хрест. Її суперники ошаленіли як могла жінка взяти участь у їхньому обряді? Усе неначе погоріло, але Петрунія стоїть на своєму. Вона здобула хрест і не збирається його віддавати.

 

Фестиваль триватиме до 2 лютого.

 

1 лютого у Львові в головному читальному залі Наукової бібліотеки ЛНУ ім.Івана Франка відбудеться перша презентація фрагментів віднайдених фільмів Юліана Дороша "Останній салют командирові" (відео про похорон генерала Мирона Тарнавського) та "Гуцульщина", які датуються 30-тими роками ХХ століття і досі вважалися втраченими. 

 


 

Також під час презентації пройде лекція про кіноспадщину Юліана Дороша (доповідачка: Патрон Ірина – аспірантка Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого, асистентка кафедри театрознавства та акторської майстерності Львівського національного університету ім. Івана Франка) та розповідь про пошук відео в діаспорних архівах (доповідач: Дебич Олександр, незалежний кінопродюсер, учасник Програми імені Фулбрайта (2017/2018). 

 

Читайте також: ВУФКУ: віднайдена історія

 

Як зазначається, про існування документального фільму "Галичина" (20-30 рр. ХХ ст.), автор Іван Яцентій, було відомо лише з наукових розвідок.

 

У фільмі є унікальні кадри панорамних зйомок із Княжої гори (Високий замок) та зйомки різних українських інституцій того часу: Будинок "Дністер", Дім товариства Просвіти, Українська народна торгівля, Дім Українського Наукового товариства ім. Т. Шевченка, Дім Лисенка, Волоська церква (Успенська церква), Святоюрська церква, Дім Українських інвалідів, Український Національний музей у Львові, Український львівський театр Йосипа Стадника, Український наддніпрянський театр під час гастролей у Львові, могили і надгробні пам’ятники визначних українців на Личаківському цвинтарі та ін.